«Одним із перших відділів, — веде він далі свою розповідь, — що діяли вже в 1943 р., треба, мабуть, уважати сотні, а згодом курені к-рів «Шавули» (прізвище невідоме, база — Людвипільській р-н Костопільського повіту) і «Доро-ша» (прізвище невідомо, її називали «сотнею особливого призначення» яка підпорядковувалася особисто «Дубовому»)».
Термін «діяли» в контексті воєнного часу треба, мабуть, розуміти як «воювали». Мемуарист уточнює: бої з копаківцями у Степанському районі на Костопільщині почалися навесні 1943 р. Водночас уточнює: у квітні 1943 р. на «господарській нараді» за участі «понад 200 людей» та «представників організаційного активу з північної Житомирщини» Клячківський «сказав, що прийшов час до відкритого збройного конфлікту з ворогом», а «в першій мірі треба припинити свавілля німецької адміністрації, випхати їх з терену…»
Після отримання «дозволу» від Івахіва, «по деякому часі», тобто в травні 1943 р., «“Охрим” поінформував нас, що відтепер райони Костопільщини, Сарненщини, з просторами на схід і північ від них, стають Воєнною Округою (БО) під назвою «Заграва», командиром якої він призначає «Дубового», починає творити штаб та іншу військову адміністрацію…» Першим завданням БО «Заграва» стало «передрання і виведення в підпілля української поліції», розташованої в Сарнах, Дубровиці, Клесіві, Рокитному та ін. «У назначений день вийшли всі вони (89 осіб), забравши з собою зброю, амуніцію, одяг, господарче майно… Це сталося в лютому 1943 р. в Сарнах».
Між ухваленням будь-якого рішення та його реалізацією часом пролягає велика відстань. Не став винятком і цей випадок. «Формування ВО «Заграва» стрінулось від самого початку з колосальними труднощами. Бракувало всього — командирських кадрів всіх рівнів, зброї, амуніції, топографічних мап, одягу, взуття, білизни, медикаментів. Та найбільшою проблемою була відсутність фахових стар-шин-штабовиків з досвідом…». Аби проблему розв’язати хоч в якийсь спосіб, створили підпільну офіцерську школу. Організована школа «Дружинники»[32] була особисто «Гончаренком» (можливо, в квітні 1943 р. або пізніше, зі слів мемуариста це з’ясувати неможливо — Д.Я. фв ній навчалося понад 100 осіб. Кількість викладачів — невідома.
На той час, якщо точно — на початок квітня 1943 р., стверджує «Юрко», вже функціонував перший штаб ВО «Заграва». Було сформоване і командування військової округи: командир — «Дубовий», начштабу — Леонід Ступ-ницький. «Одночасно… створились наступні ВО: «Турів» (Луччина, Ковельщина, Володимирщина, Горохівщина, Берестейщина», к-р — Юрій Стельмащу, «Рудий»), «Південна Волинь» (Рівенщина, Дубенщина, Кременеччина, Остіжчина, к-р — «Еней») та «Східня Воєнна Округа» (Житомирщина, к-р — Федір Воробець, «Верещака»). Командиром всіх збройних сил було призначено (ким? — Д. Я.) полк. «Ох-рима» — «Клима Савура» (Дмитра Клячківського), комендантом запілля став «Павленко» (Ростислав Волошин). Як видно зі складу штабу, в ньому знайшлись старшини з визвольних змагань 1917–1920 рр. Це були старшини армії УНР, що опинились на території Польщі». При цьому «Юрко» підкреслює, що і Ступницький, і Омелюсік, і полковник Сергій Кульжинський «були офіцерами ще російської царської армії… Разом із старшинами інших армій, вони заповнювали існуючі прогалини у вишколі, плянуванні… З великою повагою і увагою оточували в підпіллі і в УПА цих старшин…»
Висновок: станом на 1942 р. на території Волині, тобто на території Райхскомісаріату «Україна», крім УПА Бульби-Боровця, існувала ще якась УПА зі своїм штабом. Її командувач Василь Івахів, член ОУН фракції Бандери, загине у бою 13 травня 1943 р.
Організатор УПА — Дмитро Клячківський
Після загибелі Івахіва «влітку 1943 р. штаб ВО «Заграва» було доповнено і переіменовано в Головний Військовий Штаб УПА, як штаб всіх збройних відділів УПА на Волині, Поліссі, північній і південній Житомирщині і суміжних просторів. Штаб Головного командування УПА був остаточно укомплектований у липні 1943 р.» Командир — Дмитро Клячківський, заступник — Михайло Медвідь («Карпович», «Крем’янецький»), начальник штабу — Леонід Ступницький, начальник оперативного відділу, — Олександр Омелюсік, заступник — Сергій Кульжинський, усього 12 осіб. Після цього, у липні 1943 р., к-р «Дубовий» сформував новий штаб ВО «Заграва» у складі 8 осіб. Начальник штабу — майор «Дубовий» (Іван Литвинчук).
32
Школа розташовувалася між селами Злотинь і Яполот над р. Горинню на південь від м. Степані. Тут розміщувався і штаб Л. Ступницького. Докл. див.: Грабенко В. В рядах УПА на Костопільщині (спомини з 1944 року // Літопис Української Повстанської Армії. Том 5. Волинь і Полісся. Німецька окупація. Книга третя. Спомини учасників. — Вид-во «Літопис УПА». — Торонто, 1984. - 307 с. — СС. 68, 69.'