Вона чує, як тріскають двері автомобіля нових власників на піщаній дорозі, тоді двері автомобіля маклерші і, врешті, двері архітекторового автомобіля. Маклерша приїхала цього разу тільки для того, щоб відчепити свою непромокальну вивіску з оголошенням від кухонного вікна. Цього разу маклерші не потрібно більше проходити будинком разом з клієнтами, що називаються тепер новими власниками, вона не мусить вимовляти фрази, за які їй, після того, як вона змушена була вимовляти їх стільки разів, заплатять нарешті протягом наступних десяти днів комісійні в розмірі 6 відсотків від купівельної вартості, враховуючи ПДВ. Нові власники й архітектор також більше не заходять у дім, вони перетинають велику галявину і звідти показують спочатку на озеро, тоді на купальню і врешті на місце, в якому стоїть дім.
Ніколи досі тиша в домі не була більшою, ніж у день, коли вона востаннє витирає пил, підмітає, чистить і натирає, коли вона ще раз відчиняє всі ті вікна, котрі ще можливо відчинити, щоб впустити в дім свіже повітря, а після того востаннє зачиняє вікна, востаннє перетворює денне світло на зеленкаве, а частково також на синє, червоне, помаранчеве, день, коли вона засуває свіжовипрані в озері фіранки, закриває двері до кабінету з шибками з матового скла, як це завжди робила бабуся, коли працювала над рукописом, а тоді, постійно задкуючи, зачиняє і двері, що ведуть до гардеробної. Ще коли бабуся лежала при смерті, вона знайшла серед одягу її найгарнішу нічну сорочку, випрала й випрасувала, щоб, коли буде по всьому, покласти її покійниці в дорогу. Працівник похоронної служби пообіцяв їй надягнути сорочку на бабусю і зробити фотографію покійної, одягненої в цю річ. І він з певністю надягнув перед кремацією цю мережану нічну сорочку на покійницю, з певністю він зробив фотографію, що лежить у котрійсь із шухляд його бюро, де ж іще. Останнім часом їй часто снилася покійниця на урочистому ложі, як не дивно — з індіанським обличчям. Мабуть, це було пов'язано з тим, що в одній з газет, що їх вона використовувала для чищення вікон, вона прочитала: В ацтеків підмітання вважалося священним ритуалом.
І ось вона зачиняє двері і до кімнати з пташкою, тоді зачиняє двері до ванної, в якій уже немає більше підлоги, спускається сходами, друга, п'ятнадцята і передостання сходинки риплять під її кроками, зачиняє чорні віконниці схованою в стіні корбою, задкує далі, виходить за двері світлиці, клямка видає металеве зітхання, зачиняє двері до кухні, ставить на місце відро, віник, ганчірки, шуфлю на сміття, підкурювач, віничок для павутиння і зачиняє двері в комірчину, які, в цьому вона була в дитинстві переконана, насправді ведуть до раю, тоді виходить надвір і наостанок зачиняє двері будинку, хоча й не знає, як це можливо, адже все, що вона зачиняє, міститься так глибоко всередині, а та частина світу, в який вона відступає, лежить так далеко назовні. Вона зачиняє вхідні двері, минає розкішні рододендрони ліворуч від будинку, «протиповітряна оборона Mannesmann» стоїть на решітці підвальних вікон, вона відчиняє ворота, тоді зачиняє їх за собою, виходить крізь маленьку фіртку в палісаднику і кладе старенький ключ до кишені, попри те, що незабаром ним можна буде відчиняти хіба що повітря. Поновлення того майнового становища сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину. Рішення оскарженню не підлягає. Ця норма є імперативною.
Епілог
Під час знесення будинку — як і під час усіх інших знесень, що відбуваються в цій країні відповідно до чинних на сьогоднішній день законодавчих норм — найважливішими є дві речі. По-перше, кожна будівельна фірма зобов'язана ще перед зносом будь-якого будинку очистити дім від усього, що в ньому вбудоване, від дерев'яних елементів (вікна, двері, вбудовані шафи, плінтуси, сходи), металевих елементів (батареї, труби, решітки), а також, за умови наявності, від килимового покриття, а відтак, посортувавши за видом матеріалу, утилізувати, щоб мінімізувати вплив шкідливих речовин на довкілля під час пізнішого зносу будинку. Тільки скло розбивається під час розмонтування віконних рам відразу ж на місці та залишається в будинку, щоб утилізувати його разом з іншими будівельними відходами, адже воно, як і матеріали, з яких споруджено будинок, має мінералогічне походження. По-друге, важливо проводити знесення з якомога меншим стресом для довкілля, щоб не забруднювати будівельним пилом навколишню територію і не створювати зайвого галасу, а також щоб запобігти утворенню тріщин на сусідніх будівлях.