Він сидів у білій залі й розмовляв із білими істотами — звично, наче щонеділі приходив сюди в гості.
— І, звичайно ж, ти — не божевільний, це підтвердить навіть чаклун, який тебе перевіряв, — сказала Істота.
— Вам про це відомо? — здивувався Андрій.
— Так. Слідкувати за тобою було неважко, набагато складніше встановити обопільний контакт — доки налаштуєшся на потрібну хвилю… Звідси й ті страждання, які ми мимоволі тобі принесли. Далеко не всі з вас витримували. Сумно…
Андрію увесь час кортіло простягнути руку і торкнутися напівпрозорої розпливчастої фігури, аби впевнитися, що це не сон. Він усе ще не готовий був сприймати те, що з ним відбувалося, як реальність. Та і як у цьому переконатися?
— А з того часу, як Сатана захопив Землю, пробитися до вас стало практично неможливо, — продовжував співрозмовник. — Нам пощастило.
— Отже, Сатана… Усе ж таки це він…
— А хіба ти сам цього не знаєш?
— Мабуть… Із деяких пір.
— От бачиш. І ти познайомився з ним раніше, ніж переважна більшість людей. Навряд чи це принесло тобі задоволення.
— Це вже точно. Але як… Я не можу повірити, що ось так, так просто ми говоримо про ТАКІ речі. Адже це навіть більше за життя чи смерть. І хто тоді я? Чому такий важливий для вас?
Сяючі постаті заколивалися.
— Розумієш, уявлення людей про Сатану дуже спрощене. Ну, можливо, я не точно висловився… важко підібрати визначення, які існують у вашому світі. Але ти маєш зрозуміти, бо це є важливим не лише для тебе.
— Я спробую.
— У безкінечній Вічності, яку не можна пізнати, існують безліч творінь Господа. Світло і прах, міріади світів у незліченних галактиках Всесвіту і навіть сам час створені Ним, і живить їх Його любов. І ти, і ми, і все, про що нам з тобою відомо, існує в тій частині істини, пізнання якої ми виявилися гідними. Перед Господом і Злом, якому Він протистоїть, ми — ніщо, але Він є всім.
Зі створення усього сущого існують три світи, і ніхто не знає, наскільки у просторі й часі вони далекі один від одного. Два з них — світи-антагоністи. Вони базуються на різних принципах енергетики, що, в свою чергу, визначає принципи, за якими живуть створіння, котрі їх населяють, але й самі залежать від цих створінь. То ємності, які сполучаються між собою.
Одні істоти мешкають у світі Світла. Не маючи тіл, ми отримуємо унікальну можливість реалізувати свій дух. Над нами не тяжіє страх смерті, тому що для нас вона — лише перехід з одного стану енергії в інший при збереженні особистості.
Істоти Світла силою духу свого змінюють матерію і керують часом, підкорюють простір і нестримну енергію зірок. Та найголовнішим для нас є спілкування з Богом, бо лише через Нього можливе цілковите пізнання себе та Істини. Чиста, сяюча енергія — це Його любов, і вона надає нам сили.
У світі Темряви мешкають створіння, які володіють тілом і нічим, окрім тіла. Там панує плоть, і саме вона диктує їм їхні вчинки та їхні прагнення. Визначальним у тому світі є чистий розум, котрий пізнає матеріальний світ і себе в ньому.
Так само, як і ми, вони володарюють над часом і простором, гасять зірки і створюють планети. Та досконалість їхня — холодна, егоїстична, вона не приносить їм щастя, бо, зрештою, гонитва за тим, чого не можна пізнати, не має сенсу. Але й зупинитися вони не можуть. Вони є слугами Диявола, його рабами і поплічниками.
Третій світ — ви, Земля. Ви, мов нейтральний прошарок, — вісь світів між рівноцінними за енергетичним потенціалом частками. Коли б не ви, наші світи не змогли б існувати поруч, зникли б у страхітливому спалахові взаємознищення.
Так само, як і створіння Темряви, ви маєте тіло. Але в цьому тілі жевріє іскра Божа — Його дух. Поєднання тіла й духу дає те, що повинно було зробити вас сильними, — душу.
— Повинно було? — Андрій наче спіткнувся на цьому слові.
— Так, повинно було. Та про це пізніше.
Людина є тіло, душа і дух. Тіло — найбільш низька її складова. За допомогою тіла людина керує речами і змінює світ навколо себе. Тіло — то зв’язок зі світом матерії.
Але тіло — то ще й величезна небезпека. Якщо воно підкорить собі людину, нестійку рівновагу буде порушено, і людина потрапить під вплив світу Темряви, світу Сатани.
Доки енергетика Землі є нейтральною, переваги не має жоден із наших світів, але варто стану речей змінитися, вона зсовується в той чи інший бік і тоді… Всесвітня катастрофа. По суті, це і є метою Зла чи Хаосу як більш широкого поняття. А Сатана… Сатана — то лише його слуга, так само, як ми — слуги Господа.
Колись, не так вже й давно, за Землю розгорілася найбільша битва з тих, які коли-небудь бачили зірки. Два світи зчепилися у смертельному двобої, в хід пішло все: техніка і чаклунство, наука Темного світу і духовна міць істот Світла… Протягом кількох днів ми ледь не знищили один одного, дісталося і Землі. Льодовики, ящури, що вимерли, — то дрібниці. Зсувалися планети, спалахували наднові зірки і верещав час, що його шматували на клапті.
Земля надбала Місяць, якого прихопила в Темному світі, а на закуску отримала удар велетенського астероїда та колосальну повінь, яку ви знаєте як Всесвітній потоп. Та нашим світам дісталося незрівнянно більше.
— Зачекайте… — Андрій не встигав перетравлювати надмірну інформацію. — Але ж ці події розтягнуті в часі на мільйони років!
— У вас — мільйони років, у нас — години. Наші світи не є застиглими постійними величинами, вони рухаються не лише в просторі, але й у часі та ще в одному вимірі, про який вам досі невідомо і який існує лише в системі простір-час. Вони коливаються, наче маятники.
До того ж рухаються з різною швидкістю. Хто може сказати, коли для нас настало ваше, скажімо, відкриття Америки? А може, воно для нас — ще далеке майбутнє?
— І хто переміг? — запитав Андрій.
— Ніхто.
У голосі співрозмовника пролунала посмішка.
— Бойова нічия. Усе повинна була вирішити перевага в енергетиці, а її не мали ані ми, ані вони. Ця нічия багато чому нас навчила. Ми уклали щось на зразок мирової угоди чи довготривалого перемир’я, а Землю було оголошено нейтральною територією. Об’єднана група вчених створила систему захисту вашої планети від вторгнення як з одного світу, так і з іншого, в усякому разі, масового.
При цьому було враховано, що людина як істота матеріальна до певної міри тяжіє до диференту в бік Темного світу, і, щоб попередити це сповзання, їй було надано програму розвитку й підтримки духу.
— Я не зовсім зрозумів…
— Релігія. Одна з трьох світових релігій єдинобожжя з урахуванням особливостей розвитку культури різних народів.
— Що?! Віра… віра в Бога — то лише «програма»? То лише ваша вигадка? Ви увесь час говорили про Бога, і раптом виявляється, що все це — лише один величезний обман?!
— Ні, не обман, просто…
— Чекайте, — нетерпляче перебив Андрій, — то виходить, Заповіді, за якими ми весь цей час жили, надано не Богом, а вами? Виходить…
— Не поспішай, Андрію, послухай: все не так просто. Ті закони, за якими ви намагалися жити, вони дійсно від Господа, тільки надав Він їх вам через нас, от і все. Якщо для нас вони — об’єктивний спосіб життя, незаперечне й очевидне правило, адже, не забувай, ми маємо безпосереднє спілкування з Богом, то для вас релігія — милиці, на які ви спираєтеся, аби не впасти. Програма: живи за цими законами, і з тобою не станеться найстрашнішого — духовної смерті. У ті часи люди просто не були готові прийняти речі такими, якими вони є насправді.
В Андрія паморочилася голова. Світла кімната вже не була затишним і бажаним місцем. Він не хотів чути всього цього, те, що йому казали, було… Він не хотів цього.
— Біда в тому, що люди відхилилися від цього кодексу. Землю заполонили ненависть, егоїзм, байдужість та насильство. Заряд вашого світу змістився убік Темряви, і тепер ви відкриті для сил Зла. Людство настільки загрузло в гріхах та раціоналізмі, що опинилося на порозі катастрофи років на двісті раніше, ніж було визначено в наших найпесимістичніших прогнозах.