Джейн Б. Бурка, Ленора М. Юен
ПРОКРАСТИНАЦІЯ
Чому ви вдаєтеся до неї і що можна зробити із цим вже сьогодні
Слова подяки
Ми вдячні усім, із ким працювали у своїх приватних кабінетах, групах прокрастинації і на тренінгах, за поглиблення нашого розуміння прокрастинації. Чути їхні історії, розуміти їхню боротьбу та допомагати їм розвиватися — це одні з найприємніших моментів нашого професійного життя. Їхні слова, фрази й історії дуже збагатили нашу книгу.
Ми цінуємо підтримку та заохочення багатьох наших друзів і колег, завдяки яким ця книга стала реальністю. Керол Моррісон давала мудрі редакторські рекомендації і частенько стимулювала нас. Кен Райс люб’язно ділився результатами своїх масштабних досліджень перфекціонізму. Барбара Бласдел, Карен Піплз та Леслі Рассел — це ті учасники письменницької спільноти, що забезпечували нам психологічний супровід та натхнення, а ще редакторське бачення і контактну творчість. Маємо перепросити перед багатьма друзями, які підтримували нас навіть попри те, що ми ними нехтували. Барбара Каплан, Ґерсон Шрайбер, Інґрід Таубер, Кеті Де-Вітт, Вірджинія Фредрік, Бет Герб, Анна Муеллінг і члени Робочої групи Ліндеманна та Стенфордського професійного жіночого книжкового клубу постійно підтримували нас і з відкритим серцем та величезним терпінням сприймали всі скасовані нами зустрічі. Наша ж дорога подруга Таране Разаві відкрила нам не тільки власне серце, а й свій чудовий пляжний будиночок із надзвичайним краєвидом на Тихий океан, де ми провели стільки вихідних за роботою. Таране, ми не знаємо, як би впоралися без твоєї щедрості.
Редакторська колегія Da Capo Press керувала нами і водночас прислухалася до нас. Наш редактор, Джонатан Крове, завжди був люб’язним і прихильним до нашого проекту; його м’яке і ввічливе наставництво було дуже приємним. Чіткість, ефективність і пунктуальність — ті риси, яких ми очікували від продакт-менеджера і які ми знайшли в Рене Капуто. Дженіфер Сверінгтон — чудовий випусковий редактор, і ці слова від двох невиліковних перфекціоністок, мама однієї з яких викладала англійську, багато значать.
Висловлюємо безмірну любов і вдячність Полу та Рісу за особливе поєднання родинної та дружньої підтримки. Ви заспокоювали нас, коли ми потребували цього, і завжди були нашими щедрими прихильниками. А вам, Джоне, Ніку, Хлої та Обі, дякуємо за витримку, терплячість, редакторські пропозиції і за те, що ви найкраща сім’я у світі. Нам справді пощастило жити з вами на одній планеті.
Це треба було зробити ще в першому випуску цієї книжки, але щойно зараз висловлюємо свою вдячність службі Federal Express, завдяки якій ми змогли в останню хвилину вкластися в стільки дедлайнів. Також дякуємо тим, хто зробив інтернет доступним для всіх користувачів, і тим, хто розробив редакторську функцію «Відслідковування змін» для рукописів. Як багато змінилося за чверть століття!
До читача
Так заведено, що люди, які пишуть книжки, повинні знати свою тему дуже ґрунтовно. Ми знаємо прокрастинацію вздовж і впоперек: у нас було багатенько недоспаних за роботою ночей, ми роками билися над докторськими дисертаціями, платили штрафи за перевищення терміну сплати податків і вигадували витончені пояснення на роботі за затримки (розповідь про те, що в сім’ї хтось помер, — наш найбільш показовий приклад).
Окрім двох життів особистого досвіду, ми вже багато років працюємо з прокрастинаторами і збираємо досвід професійний. Почали ми 1979 року, коли, працюючи в Консультаційному центрі при Каліфорнійському університеті в Берклі, зібрали докупи всі свої знання і розробили першу програму групової терапії для студентів-прокрастинаторів. У своїх групах прокрастинації ми бачили, як одні й ті самі шаблони і теми повторюються знову й знову. Хоча боротьба кожної людини була унікальною, їх поєднувало чимало схожого. Наприклад, ми з’ясували, що організувати групу вранці, з дев’ятої до одинадцятої, у понеділок у перший день канікул, абсолютно нереально — ніхто не приходить раніше десятої!
Коли ми запропонували проводити тренінги з прокрастинації для широкого загалу, нам вкотре нагадали, якого звіра ми будимо. За тиждень до дати, на яку було заплановано перший тренінг, ми вже були готові його скасувати — адже зареєструвалося дуже мало людей. Та врешті нам довелося проводити його у більшій залі — дві третини учасників записалися в останню мить.
Вже тридцять років ми працюємо з людьми у своїх приватних кабінетах, займаємося психотерапією і психоаналізом, глибинно досліджуємо питання прокрастинації протягом тривалого часу. Наші пацієнти відкривали нам думки й серця, тож нам пощастило бути людьми, з якими вони розділили свою відвертість.