Ви можете розчаруватись у собі, думаючи, що прокрастинатор зумів би досягнути результату, якби ви краще допомагали йому в цьому; ви ж могли підтримувати його більше, або придумати кращу пораду, або висловлювати більше готовності допомогти. По суті, ви берете на себе тягар відповідальності за те, що прокрастинатор і далі бездіяльний.
У цей момент чимало людей реагують на ситуацію, докладаючи ще більших зусиль, щоб допомогти. Вони пропонують більше заохочення і кращі поради, сподіваються, що це змусить прокрастинатора зрушити з місця і послабити їхнє розчарування.
Це не працює.
Прокрастинатор відчує ваше розчарування і почуватиметься ще гірше. На додачу до переживань про те, як взятися до самого завдання, він тепер мусить переживати і за вас. Невдовзі прокрастинатор почне тихенько ненавидіти ваш внесок у його проект — ви станете ще одним очікуванням, якому потрібно відповідати, ще однією людиною, від якої треба ховатися. Врешті-решт він віддалиться від вас, намагаючись відгородитись як від вашого розчарування, так і від ваших нових спроб йому допомогти.
Етап 3. Роздратування
Роздратування та гнів часто наступають на п’яти розчаруванню. Ви починаєте сприймати бездіяльність прокрастинатора так, наче він свідомо йде вам наперекір чи налаштований проти вас. Усі ваші зусилля були марні; пасивність прокрастинатора просто не осягнути розумом.
Роздратування може виходити з кількох джерел. Наприклад, вас може бісити те, що прокрастинатор, відкинувши всі ваші спроби йому допомогти, все ще перебуває в ступорі й озвучує ті самі виправдання, які ви чули від нього на самому початку. До цього часу він вже також, імовірно, розізлився і, прямо чи опосередковано, просить вас відчепитися від нього. А фрустрація тим більше виникатиме, якщо те, що не робиться, впливає на ваш добробут або якщо у вас є відчуття, що ви спостерігаєте, як прокрастинатор руйнує сам себе, ризикує вилетіти з навчального закладу, втратити роботу, зазнати фінансових втрат, отримати законне покарання чи підірвати фізичне здоров’я.
Вам може стати легше, якщо ви вичитаєте свого прокрастинатора за його провали, бо в такому випадку ви робите хоч щось — навіть якщо це тільки погіршує ситуацію, — а не стоїте, опустивши руки.
Етап 4. Безвихідь
У цей момент і ви, і прокрастинатор стоїте в глухому куті. Ви застрягли в ситуації, коли ви намагаєтеся змусити прокрастинатора рухатись; а прокрастинатор аналогічно застряг у ситуації рішучого опору. Напруга може повиснути в повітрі, як густа, темна хмара, бо з обох боків наростає відчуття образи. Якщо така ситуація безвиході триватиме довго, ваші колись хороші стосунки можуть зруйнуватися, і ви отримаєте розрив або поступове відсторонення у шлюбі, стосунках з дітьми або батьками, друзями або співробітниками.
На жаль, прірва іноді стає такою, що відновити стосунки стає неможливо.
Як можна взаємодіяти з прокрастинатором і при цьому зберігати стосунки, які задовольняли би вас обох? Є кілька загальних зауважень, що можуть полегшити життя і вам, і вашому прокрастинатору. Та передусім ми визначимо, яких підходів варто уникати, оскільки вони не працюють.
Що не працює
Слова «просто зроби це!». Ця фраза — дамоклів меч прокрастинатора. Коли ви кажете, щоб він «просто зробив це», ви підкреслюєте його нездатність зробити те, що всі інші можуть зробити, і від цього він почувається ще гірше.
Пиляння і контроль, наче ви — сторожовий пес. Коли ви весь час нагадуєте прокрастинаторові про те, щó потрібно зробити, чи цікавитесь його успіхами, вас сприйматимуть як сторожового пса — і ненавидітимуть за це. Вас можуть задобрювати обіцянками, але прокрастинаторові буде настільки неприємним ваш контроль (якою б альтруїстичною не була ваша мотивація), що він може далі сповільнювати роботу, щоб залишатися на відстані від вашого невсипущого нагляду чи мстити вам.
Критика, насмішки чи погрози у вигляді крайнощів або перебільшено серйозних наслідків. Можливо, ви вважаєте, що якщо прокрастинатора присоромити, особливо публічно, то в нього з’явиться мотивація взятися до діла. Батько одного прокрастинатора на сімейних зібраннях передбачав своєму синові безрадісне майбутнє: «Якщо ти не вчитимешся краще, то ніколи не отримаєш роботи. А без роботи не зможеш утримувати сім’ю. Нікому не потрібні невдахи — а ти будеш саме таким». Такі зауваження не допомагають прокрастинаторам братися до справи. Вони годяться тільки щоб принижувати людей, яким вже й так соромно за те, які вони є, що ще більше руйнує їхню впевненість і змушує їх відмовлятися від спілкування з вами й далі уникати завдань.