-- Мок М‘єне, Амра жива. Що б вона там не зробила, це врятувало місто і всіх, хто в ньому знаходився. Що б вона там не зробила, це спричинило, що вона зникла з цього світу. Але вона жива.
-- Як саме це працює? Як можна залишити цей світ, якщо не вперед ногами?
-- Існує нескінченна кількість площин існування.
-- О? Можеш навести якийсь приклад?
-- Звісно. Я наведу тобі одинадцять. А саме одинадцять кіл пекла.
-- Хочеш сказати, що Амра в пеклі?
-- Я не знаю де Амра. Можливо, що там. Так само можливо, що вона блукає площиною богів, краде фрукти з садка Ісін і скаржиться на вино. Я не знаю де вона. Я знаю тільки, що її немає тут, на площині з нами.
Мок М‘єн потер чоло.
-- Ну. Мабуть, дякую за інформацію. – Він поставив стакан на стіл і встав. Розвернувся, щоб йти.
-- Я знайду її, -- сказав я тихо йому в спину. – А тоді я поверну її. І мені потрібна твоя допомога.
Я глянув на Сірого Зуба і Кіля.
-- Мені потрібна допомога вас всіх.
Мок М‘єн обернувся.
-- І як саме я можу допомогти тобі? – запитав він.
-- По-перше, я хочу, щоб ти відстав від Кіля на час поки ми будемо залишатися в Белларіусі. Він буде виконувати мої доручення. Мені потрібно, щоб він міг робити це не ризикуючи опинитися в шматках в мене під дверима.
-- Як довго ти плануєш залишатися?
-- Не знаю. Може тиждень. Може місяць. Поки мені буде потрібна Цитадель. – Що було не зовсім правдою, але достатньо близьким до правди. Я не міг залишити Цитадель, поки не схоплю і не приборкаю одну з істот створених енергією з тріщини. Після цього я міг просто замкнути її, щоб вона не дісталася більше нікому.
-- Я міг би прихистити тебе, -- визнав Мок М‘єн. – Але дешево не буде.
-- Я й не розраховував на халяву. По-друге, я б хотів, щоб ти по тихому вивіз мене з міста, коли я таки залишу Цитадель. Гадаю, в тебе є зв‘язки з контрабандистами, що, як я чув, орудують на болотах? – Я не хотів, щоб хтось знав, коли я вирушу, чи куди направлюся. Важко позбутися старих звичок, і на це є поважні причини. – І останнє, я хочу найняти твою бригаду. Для дуже небезпечної роботи.
-- Що ти хочеш вкрасти і в кого?
-- Я не хочу нічого красти. Я хочу спіймати дещо в пастку.
-- В пастку? Ми злодії, а не мисливці.
-- Ти бачив багато мисливців у Белларіусі? Мені потрібні серйозні хлопці, які знають вулиці, провулки, дахи і всі криївки в місті. Твоя бригада згодиться.
-- Ні, поки я їм не накажу.
-- Ти знаєш про що я.
-- На що ти полюєш?
-- На одну з тих істот, що розплодилися в ніч, коли зникла Амра. На одну з темних почвар створених тріщиною Телемарха. Немає значення яку саме.
-- Отже, ти хочеш, щоб я не звертав уваги на існування Кіля, і щоб моя бригада когось прикінчила.
-- Ні. Не прикінчила. Вона потрібна мені живцем.
-- На всіх мертвих богів, навіщо? Ці істоти – суцільний жах.
-- Я хочу, щоб вона відвела мене до Амри.
-- Як до біса це працює?
-- Це складно і пов‘язано з чарами. Просто повір мені. Якщо я спіймаю її і зламаю її волю, то впевнений, що вона відведе мене до Амри, а принаймні дуже близько до неї.
Сірий Зуб прокашлявся.
-- То що, ти знайшов спосіб, як переміщатися між площинами?
-- Я? Ні. Але існує книжка, яка нам це розповість.
-- Справді? І де можна знайти таку книжку?
-- В Чорній Бібліотеці.
Сірий Зуб витріщився на мене з відвислою щелепою. Нарешті обізвався.
-- Ти з глузду з‘їхав.
-- В чому справа? – запитав Кіль. – Що таке Чорна Бібліотека?
-- На жаль, я мушу підтримати малого, -- додав Мок М‘єн. – Ніколи про таку не чув. Хоча я в бібліотеках взагалі не дуже шарю.
-- Чорна Бібліотека, -- промовив Сірий Зуб, не зводячи з мене погляду. – Знаходиться в Траксисі. П‘ятому колі пекла. В ній зберігаються трофеї демона Хом Деі, правителя цього королівства.
-- Гляньмо, чи я все зрозумів правильно, -- сказав Мок М‘єн. – Ти хочеш спіймати чудовисько, що тероризує Пояс і приборкати його. Тоді ти підеш в бібліотеку в п‘ятому колі пекла і вкрадеш книжку, яка навчить тебе, як блукати по інших магічних площинах існування. Поки що все так?
-- Ідеально.
-- Це не план. Це навіть не мрія. Це чисте, нездійсненне божевілля.
Сірий Зуб прокашлявся.
-- Я так зрозумів, ти маєш намір використати свою нову, уявну домашню тваринку, як мисливську собаку, що приведе тебе до Амри.
-- Саме так. Вона ніяк не пов‘язана з Амрою, але майже напевне пов‘язана з енергією, що її породила. І я практично переконаний, якщо знайду одну, то знайду й іншу.
Мок М‘єн глянув на Сірого Зуба.