Він пішов кудись з нашими паспортами.
— Ти просто чудо, дорогенький, — сказала Кетрін. — Так і продовжуй. Ти ж хочеш займатися зимовим спортом.
— А ти хоч розумієшся в мистецтві?
— Рубенс, — сказала Кетрін.
— Пишні й тілисті, — сказав я.
— Тіціан, — сказала Кетрін.
— Тіціанівське волосся, — сказав я. — А що скажеш про Мантенью?
— Не треба складних питань, — сказала Кетрін. — Хоч я і його знаю… суцільні страждання.
— Суцільні страждання, — сказав я. — Багато дір від цвяхів.
— Бачиш, яка в тебе чудова дружина, — сказала Кетрін. — Зможу поговорити про мистецтво з твоїми митниками.
— А ось він і йде, — сказав я.
Худющий лейтенант з’явився з глибин митниці, тримаючи в руках наші паспорти.
— Я мушу відправити вас у Локарно, — сказав він. — Можете найняти екіпаж, і з вами поїде солдат.
— Гаразд, — сказав я. — А що з човном?
— Човен конфісковано. Що у вас у валізках?
Він переглянув обидві валізки і витяг пляшку з бренді.
— Вип’єте зі мною? — спитав я.
— Ні, дякую, — він випростався. — Скільки у вас грошей?
— Дві з половиною тисячі лір.
Це справило на нього добре враження.
— А у вашої кузини?
У Кетрін було тисячу двісті лір з гаком. Лейтенанта це також потішило. Він почав не так зверхньо ставитися до нас.
— Якщо ви хочете займатися зимовим спортом, — сказав він, — їдьте найкраще у Венґен. Мій батько має у Венґені дуже гарний готель. Він цілий рік відкритий.
— Чудово, — сказав я. — Як він називається?
— Я запишу вам на картці.
Він дуже ввічливо подав мені картку.
— Солдат відпровадить вас до Локарно. Паспорти будуть у нього. На жаль, такі правила. Я майже не сумніваюся, що в Локарно вам дадуть візу або поліцейський дозвіл.
Він віддав солдатові наші паспорти, і ми рушили з валізками у містечко наймати екіпаж.
— Гей, — гукнув солдатові лейтенант.
Тоді сказав йому щось місцевою німецькою говіркою. Солдат закинув гвинтівку за спину й узяв наші валізки.
— Чудова країна, — сказав я Кетрін.
— Така практична.
— Дуже дякую, — сказав я лейтенантові.
Він помахав рукою.
— До ваших послуг! — сказав він.
Ми рушили вслід за вартовим до містечка.
Ми поїхали в Локарно екіпажем, і солдат сидів попереду біля візника.
У Локарно все пройшло без ускладнень. Нас допитали, але ввічливо, адже в нас були паспорти і гроші. Не думаю, що вони повірили бодай одному моєму слову, та я й сам розумів наскільки безглузді мої пояснення, але все відбувалося, як під час формального судового розгляду. Ніхто не вимагав від вас розважливих доказів, достатньо було надати для видимості бодай якесь виправдання, а тоді триматися його без зайвих уточнень. Головне, що ми мали паспорти і збиралися витрачати тут гроші. Отож нам дали тимчасові візи.
Таку візу могли скасувати у будь-який час. Куди б ми не поїхали, нам треба було скрізь реєструватися в поліції.
Але ми могли б поїхати, куди завгодно? Так. Куди ми хотіли б поїхати?
— Куди хочеш поїхати, Кет?
— У Монтре.
— Дуже гарне місце, — сказав службовець. — Думаю, вам там сподобається.
— Локарно також дуже гарне місце, — сказав інший службовець. — Я певний, що вам дуже сподобається тут, у Локарно. Це дуже привабливе місце.
— Ми хотіли б поїхати туди, де можна займатися зимовим спортом.
— У Монтре немає зимового спорту.
— Перепрошую, — сказав перший службовець. — Я родом з Монтре. Там абсолютно точно є місця для зимового спорту в районі залізниці Монтре-Оберланд-Берн. Цього ви не зможете заперечити.
— Та я й не заперечую. Я тільки сказав, що в самому Монтре немає зимового спорту.
— Сумнівне твердження, — сказав перший службовець. — Це дуже сумнівне твердження.
— Я наполягаю на ньому.
— А я піддаю сумніву це твердження. Я сам їздив на luge вулицями Монтре. І не раз, а багато разів. А luge — це безумовно зимовий вид спорту.
Другий службовець обернувся до мене.
— Ви мали на увазі luge, говорячи про зимовий спорт, сер? То я вам скажу, що тут, у Локарно, вам буде дуже зручно. Ви побачите, що тут здоровий клімат і мальовничі околиці. Вам тут дуже сподобається.
— Джентльмен висловив бажання поїхати в Монтре.
— А що таке luge? — запитав я.
— Бачите, він навіть не чув ніколи про luge!
Це дуже сподобалося другому службовцю. Він був просто втішений.