Історія ця швидко всього вигадана монахами, щоб підтримати славу їхнього монастиря, а також аби ублажити норманського короля Англії, якому не хотілося, щоб його піддані вірили, ніби король Артур може колись повернутися і звільнити їх від нових повелителів.
Зовсім не Артура відкопали в часи правління Річарда Левине Серце і поховали знову з шаною в мармуровій домовині. То був рицар Ланселот.
А король Артур все ще спить в зачарованій печері у неприступних горах Уельсу. Бо саме там, як розповідають легенди, в таємничій землі Гвінеда, один пастух колись зустрів дивну людину.
— Під деревом, з гілки якого вирізана ця ковезка, — сказав незнайомий, показуючи на палицю в руках пастуха, — заховані величезні скарби!
І коли пастух почав його розпитувати, чоловік розповів про таємницю печери.
— Біля дверей її висить великий дзвін, і доторкуватись до нього не можна, бо прокинуться ті, хто спить у печері.
І, сказавши це, незнайомець зник, а пастух протер свої очі, гадаючи, що зустріч йому приснилася.
Незабаром після цього він блукав у пошуках загубленої вівці й опинився в невеликій долині, впізнав дерево, з гілки якого він вирізав ковезку ще тоді, коли хлопчаком бігав серед скель.
І ось підійшов він до дерева, і там під корінням він побачив вузький лаз. Він порачкував у нього і скоро потрапив до великої темної печери. Він викресав вогню, запалив свічку, що була в нього в кишені, й, тримаючи її над головою, став свідком дивного видовища. В печері лежали воїни, вони спали в старовинних обладунках, з мечами. А посередині лежав старий король в золотій короні. Його меч зблискував у сутінках. Руків’я, схоже на хрест, було прикрашене коштовними каменями, а біля ніг короля лежали купи золота і срібла.
В зачудуванні пастух зробив крок назад і мимовільно торкнув великого дзвона біля входу. І коли його звук розлетівся печерою, відізвався луною, старий король пробудився зі сну і звівся на кам’яному ложі.
— Чи день настав? — запитав він.
І пастух, гамуючи тремтіння від страху, скрикнув, навряд розуміючи будь-що:
— Ні! Ні! Пробачте! Спіть! І король промовив:
— Добре. Я знову засну і буду спати, доки настане день, коли я прокинусь і принесу перемогу народу Британії. Візьми срібла й золота скільки захочеш і йди негайно. Бо мої рицарі вб’ють тебе, якщо прокинуться передчасно.
Король знову заснув. А пастух вибіг з печери.
Рік 1939-й. Шліттер — Берендтові
Чи знаєте Ви легенду про Ашока, котрий був правителем Індії в третьому столітті до нашої ери? В цій легенді вбачається підтвердження явного втручання сил Шамбали в події. Про Ашока писав англієць Герберт Уеллс, але він підкреслював лише те, що відповідало його власним ідеалам. Цей письменник-фантаст однобоко розуміє роль освіти і, поза сумнівом, є опонентом і супротивником націонал-соціалізму.
Ще до Уеллса з оригінальних джерел було добре відомо, що Ашока після воєн та приєднання до свого царства багатьох земель став миролюбцем і навіть відмінив обряд принесення в жертву. Окрім того, відзначався він граничною віротерпимістю і, хоча й був переконаним буддистом, не переслідував жодної з інших сект. Зайве говорити, що подібні засоби не можуть нас зацікавити, більше того, вони суперечать заведеному в нас порядку.
Проте Ашока в ті далекі часи користувався покровительством Агарті, і таємничі мешканці печер у Гімалаях, що прийняли подоби мандрівників, надоумили його заснувати товариство Дев’яти Невідомих. Ви могли б зустріти в літературі згадки про це товариство, але нікому не відома його активна роль. Тому що такої ролі й не було: досягнувши висот знань, Дев’ятеро Невідомих прагнули швидше до того, аби уберегти людей від небезпечних для них знань, аніж передати їм ці знання. Склад Дев’яти оновлюється шляхом введення нових членів — таким чином зберігаються прадавні секрети цивілізації і проводяться нові дослідження, що розширюють пізнання. Зовні діяльність Невідомих майже ніколи не проявляється. Лише витонченим умам, що перебувають в особливому стані, який не є ані сном, ані діяльністю і в десятки разів підсилює інтелект і сприйняття, інколи відкриваються деякі відомості. Як стверджує Менді, кожен з Дев’яти постійно працює над власною книгою. В кожній з дев’яти книг записуються кардинальні знання.