Тим часом уряд, а надто міністерство внутрішніх справ, не мали наміру відмовлятися від своєї політики. Вибір агентів, одні з яких приходили із секретних служб, інші з різних поліційних структур, агентів, які потай проникали в середовище мас, був швидким і ефективним. Після того як громадяни відкривали їм під присягою, як вони поводилися під час виборів, повідомляли, за яку партію вони голосували, що свідчило про їхню благонадійність, і як саме вони за неї голосували й підписували документ, який підтверджував їхню активну боротьбу з моровицею, що вразила велику частину населення, найпершим завданням агентів обох статей, зверніть увагу на те, що я не стверджую, як то робиться зазвичай, що все погане є результатом діяльності чоловіків, об’єднаних у групи по сорок людей, як студенти в аудиторіях, орієнтованих наставниками, таємно підібраними, та допоміжними електронними пристроями, на яких були записані або картини, або звук, найпершим завданням агентів, я повторюю, було опрацювати величезну кількість матеріалу, зібраного шпигунами протягом других виборів, як тими, що стояли в чергах і слухали навколишні розмови, так і тими, що їздили в машинах понад чергами, розпоряджаючись відеокамерами та мікрофонами. Почавши з цього пошуку в інформаційних нутрощах, агенти, перш ніж з ентузіазмом кинутися в безпосередню польову діяльність, працювали за зачиненими дверима, аналізуючи матеріал, про який ми вже вам розповідали трохи раніше, наводячи короткі, але промовисті й ілюстративні приклади. Прості фрази повсякденного характеру, як, наприклад, такі, Загалом я не ходжу голосувати, але сьогодні прийшов, Не знаю, чи це послужить певній меті, яка варта зусиль, Глечик стільки разів ходив до джерела, що, зрештою, залишив там ручку, Минулого разу я також приходив голосувати, але зміг покинути дім лише о четвертій годині, Це як лотерея, завжди тобі випадає порожній білет, Але треба виявити наполегливість, Надія, як сіль, вона не годує, але надає смак хлібові, вони сиділи годинами й годинами над такими фразами, однаково нешкідливими, однаково нейтральними, однаково позбавленими будь-якої провини, вони аналізували їх до останнього складу, роздушували їх, обертали й читали навпаки, розтовчували в ступі товкачем запитань, Поясніть мені, про який глечик ідеться, Чому ручка відламалася в нього біля джерела, а не тоді, коли його туди несли, або вдома, Якщо ви мали звичай не голосувати, чому прийшли голосувати тепер, Якщо надія схожа на сіль, то що, на вашу думку, треба зробити, щоб сіль стала схожою на надію, Як усунути різницю в кольорах між зеленою надією і сіллю, яка є білою, Ви й справді думаєте, що бюлетень для голосування нічим не відрізняється від лотерейного білета, Що ви хотіли сказати, коли промовили слово білий і знову, Про який глечик ви говорили, Ви пішли до джерела, бо вам хотілося пити, чи хотіли зустрітися там із кимось, Ручка від глечика, що вона символізує, Коли ви посипаєте їжу сіллю, то думаєте про те, що вона подає вам надію, Чому ви прийшли голосувати в білій сорочці, Ви мали на увазі глечик реальний чи глечик метафоричний, А з якої глини він був зліплений, чорної чи червоної, Він був із малюнками чи без малюнків, Він мав інкрустації з кварцу, А ви знаєте, що таке кварц, Вам доводилося вигравати якусь премію в лотерею, Чому на перші вибори ви вийшли лише о четвертій годині, якщо дощ перестав раніше, ніж о другій, Що то за жінка, яка стоїть поруч із вами на цій фотографії, З чого ви так весело смієтеся, Вам не здається, що таке відповідальне дійство, як голосування, має вселити виборцям почуття відповідальності, й вони повинні мати вираз обличчя поважний, серйозний, замислений, чи ви вважаєте, що демократія вимагає, щоб ви сміялися, Чи, може, ви думаєте, вона хоче, щоб ви плакали, Розкажіть мені знову про глечик, чому ви не хочете приклеїти йому відламану ручку, у вас немає власного клею, Чи означає цей сумнів, що у вас також відламалася ручка, Яка ручка, Вам подобається час, у який вам випало жити, чи ви віддали б перевагу якомусь іншому, Повернімося до солі й надії, скільки, на вашу думку треба її проковтнути, щоб не втратити смак до того, що ви пов’язуєте з надією, Ви стомилися, Я хочу додому, Не поспішайте, поспіх поганий порадник, людина не хоче обміркувати свою відповідь, і це може спричинитися до вкрай поганих результатів, Ні, ні, ви не пропали, що це вам спало на думку, схоже, ви досі не зрозуміли, що тут люди не пропадають, не бійтеся, Будьте спокійні, ми не збираємося вам загрожувати, ми тільки хочемо, щоб ви не поспішали, більш нічого. Коли розмова досягала цього пункту, коли жертва була геть заморочена й готова капітулювати, їй ставили фатальне запитання, А тепер скажіть мені, як ви голосували, якій партії віддали свій голос. Можна припустити, що п’ятсот підозрюваних, яких виловили серед виборців і викликали на допит, приперті до стіни мікрофонами та магнітофонними записами, до речі, в такій ситуації міг би опинитися кожен із нас, узявши до уваги очевидну туманність матерії звинувачень, убого репрезентованих різновидами фраз, які ми щойно вам репрезентували, отже, логічно було б припустити, взявши до уваги відносну повноту опитаного універсуму, що відповіді розподіляться, звичайно ж, із невеличким і природним відсотком помилки, в тій самій пропорції голосів, які були подані, тобто сорок осіб із гордістю повідомлять, що вони проголосували за партію правих, тобто за ту, яка утворила уряд, стільки ж виборців, приправивши свою відповідь невеличким викликом, аби показати, що голосували за єдину опозиційну партію, яка справді гідна такої назви, тобто за партію центру, а п’ятеро, не більше як п’ятеро, зацьковані, приперті до стіни, Я голосував за партію лівих, твердо повідомлять вони, але водночас у тоні їхнього голосу пролунає відтінок вибачення за свою впертість, якої вони не змогли уникнути. Решта виборців, величезна решта в чотириста п’ятнадцять осіб, муситимуть заявити, згідно з логікою таких допитів, Я голосував порожнім бюлетенем. Таку пряму відповідь, без двозначностей самохизування чи обачливості міг би дати комп’ютер або калькулятор, і вона була б єдиною, яку могли б дозволити собі їхня незламна й чесна природа, інформатика та механіка, але ми тут маємо справу з людьми, а люди універсально відомі як єдині створіння, спроможні брехати, причому не випадає сумніватися, що хоч іноді вони так роблять зі страху, а іноді з міркувань вигоди, але іноді вони так роблять, бо наперед знають: це єдиний спосіб захистити істину. Проте судячи з видимості, план міністерства внутрішніх справ провалився, й справді, в перші хвилини розгубленість серед його помічників була абсолютною й ганебною, здавалося, що неможливо знайти спосіб обминути несподівані перешкоди, крім як застосувати тортури до цих людей, а такі методи, як усім відомо, не користуються популярністю у країнах стабільної демократії, що вміють досягати тих самих цілей, не вдаючись до таких первісних, таких середньовічних засобів. У такій складній ситуації міністр внутрішніх справ показав свій політичний розмах і свою тактичну та стратегічну гнучкість, що, либонь, обіцяли йому в майбутньому великі досягнення. Два рішення він ухвалив, й обоє були надзвичайно важливими. Перше, що його згодом затаврували як суто ма