Пісня Давида на оновлення дому.
1-2Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.
3Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.
4Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з—поміж тих, що сходять у могилу.
5Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,
6бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.
7І я говорив у дні благоденства мого: “Не похитнуся я повіки”.
8Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.
9Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:
10“Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?
11Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені”.
12І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.
13Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.
Слава…
Начальнику хору.
Псалом Давида.
(Під час повстання).
1-2На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.
3Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.
4Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.
5Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.
6В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.
7Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.
8Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.
9Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.
10Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.
11Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.
12Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.
13Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.
14Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.
15Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: “Ти — Бог мій”.
16У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.
17Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.
18Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.
19Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.
20Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!
21Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.
22Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.
23Я ж сказав у відчаї моїм: “Відкинутий я від очей Твоїх”. Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.
24Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.
25Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.
Псалом Давида. Повчання.
1Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.
2Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства.
3Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.
4Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.
5Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.
6Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його.
7Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.
8“Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.
9Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе”.
10Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість.
11Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.
Слава…