12Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.
13Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —
14стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.
15Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.
16Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.
17Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.
18Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.
19Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.
20Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.
21Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.
22Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.
23Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.
Слава…
Псалом Давида. (Пророчий).
1Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.
2Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.
3Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: “Я твоє спасіння”.
4Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.
5Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.
6Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.
7Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.
8Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.
9А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.
10Всі кості мої скажуть: “Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його”.
11Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.
12Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.
13Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.
14Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.
15А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;
16спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.
17Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.
18Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,
19щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.
20Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.
21Розширюють на мене уста свої і кажуть: “Добре, добре, бачили очі наші”.
22Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.
23Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!
24Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.
25Щоб не говорили в серці своїм: “Добре, [добре!] цього ми бажали”. Щоб не сказали: “Ми поглинули його”.
26Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.
27І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: “Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!”
28А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.
Начальнику хору.
Раба Господнього Давида.
1-2Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.
3Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.
4Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.
5На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.
6Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.
7Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.
8Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.
9Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.
10Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.
11Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.
12Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.
13Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.