13Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені.
14Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені!
15Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені.
16Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: “Добре, добре!”
17Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: “Великий Господь!”
18Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!
Слава…
Начальнику хору.
Псалом Давида. (Пророчий).
1-2Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь.
3Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його.
4Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його.
5Я сказав: “Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою”.
6Вороги мої в злобі кажуть про мене: “Коли він помре та згине ім’я його?”
7А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються.
8Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене.
9Словом лихим ображають мене, говорячи: “Він ліг і вже не встане”.
10Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою.
11Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм.
12З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною.
13А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки.
14Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь!
Начальнику хору.
Повчання синам Кореєвим.
Псалом Давида.
1-2Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже.
3Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим?
4Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: “Де Бог твій?”
5Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування.
6Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого.
7Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої.
8Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною.
9Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене — молитва до Бога життя мого.
10Кажу я до Бога: “Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене”?
11Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: “Де Бог твій?”
12Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.
Псалом Давида.
1Суди мене, Боже, і розсуди тяжбу мою з народом недобрим. Від людини лукавої і злої визволи мене.
2Бо Ти — Бог сили моєї. Навіщо Ти відкинув мене? Чому я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене?
3Пошли світло Твоє й істину Твою, нехай вони ведуть мене і виведуть на святу гору Твою і в оселі Твої.
4І ввійду я до жертовника Божого, що наповнює радістю серце моє, і буду славити Тебе піснями, як на гуслях, Боже, Боже мій.
5Чому сумуєш, душе моя? Навіщо хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого.
Слава…
Начальнику хору.
Повчання синам Кореєвим.
1-2Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні.
3Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив.
4Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них.
5Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову.
6З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас.
7Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене,
8а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас.
9Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки.
10Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.
11Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.