Начальнику хору. На струнних інструментах.
Повчання Давида, коли прийшли зифеї і сказали Саулу: “Чи не в нас ховається Давид?”
1-3Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені.
4Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх.
5Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою.
6Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою.
7Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх.
8Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе.
9Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.
Начальнику хору. На струнних інструментах.
Повчання Давида.
1-2Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого.
3Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї.
4І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців.
5Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене.
6Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене.
7Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене.
8І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би.
9Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі.
10Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті.
11Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда.
12І не зникають з вулиць його насильство і зрада.
13Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього.
14Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій,
15з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили!
16Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них.
17Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене.
18Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій.
19Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене.
20Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога.
21Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його.
22Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли.
23Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.
24Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.
Слава…
Після 7-ї кафизми Трисвяте.
І тропарі, глас 5.
Коли сяде на Престолі Суддя, обступлять ангели, затрубить труба і запалає полум'я, що скажеш, душе моя, коли поведуть тебе на суд? Тоді люті діла твої всі постануть перед тобою і виявляться всі гріхи твої. Тому-то раніше кінця взивай до Судді: «Боже, очисти ті спаси мене».
Слава...
Всі пильнуймо і зустріньмо Христа з оливою добрих діл та з свічками віри світлими, тоді сподобимося увійти в чертог Його: бо ті, що поза дверима зостануться, даремно будуть Бога благати: «Помилуй мене!»
І нині...
Я лежу на ліжку безлічі моїх гріхів і вже втрачаю надію на спасіння, бо сон лінивства мого приносить душі моїй муку. Але Ти, Христе Боже, що народився від Діви, підійми мене, щоб я оспівував та прославляв Тебе.
Господи, помилуй (40 разів).
Господи, Боже мій, Ти, як благий і чоловіколюбний, виявив до мене безліч милостей, яких я й не сподівався бачити. Чим же відплачу я за Твою благість? Господи мій, Господи! Прославляю прехвальне ім'я Твоє. Дякую за Твоє незбагненне милосердя. Дякую і за Твоє незмірне довго терпіння. Ти й тепер заступи і помилуй мене. Покрий мене, Владико, Твоєю благодаттю, щоб я не грішив перед Тобою. Бо Ти знаєш нестриманість єства мого, знаєш і нерозважність розуму мого; відоме Тобі і все содіяне мною свідомо і несвідомо, з волі чи проти волі, вдень і вночі, у розумі і несмислено. Тому, як всемилостивий Бог, очисти мене росою милости Твоєї і спаси мене, Господи, ради святого імені Твого. Бо Ти Світло, і Істина, і Життя, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Кафизма №8
Начальнику хору.
Про голубку, що мовчить на самоті.
Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.
1-2Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.
3Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.