67Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав.
68А вибрав коліно Іуди — гору Сион, що її полюбив.
69І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки.
70І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його.
71Від доїння їх привів його пасти народ Свій — Якова, і насліддя Своє — Ізраїля.
72І він пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх.
Слава…
Псалом Асафа.
1Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.
2Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.
3Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх.
4Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.
5Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє?
6Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають.
7Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили.
8Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми.
9Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого.
10Щоб не сказали язичники: “Де Бог їх?” Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх.
11Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть.
12Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи.
13А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.
Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним—едуф.
Псалом Асафа.
1-2Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.
3Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.
4Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося.
5Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?
6Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.
7Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.
8Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
9З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.
10Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.
11Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.
12Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).
13Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.
14Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.
15Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.
16І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.
17Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.
18Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.
19А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.
20Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
Начальнику хору. На гефському інструменті.
Псалом Асафа.
1-2Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова.
3Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями.
4Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого.
5Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого.
6Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав.
7“Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин.
8В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе.
9Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю!
10Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим.
11Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх.
12Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені.
13Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми.
14О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми.
15Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою.
16Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки.
17Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх”.