4Коли погляну на небо — діло рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти поставив,
5то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що Ти опікуєшся ним?
6Ти створив його мало чим меншим за ангелів, славою й честю увінчав його.
7І поставив його над творінням рук Твоїх; все підкорив під ноги його:
8овець і волів усіх, ще й звірів польових;
9птахів небесних і риб морських, що ходять стежками морськими.
10Господи, Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі!
Слава…
Після 1-ї кафізми Трисвяте, Пресвята Тройце.. Отче наш.. і тропарі, глас 1.
У беззаконнях зачатий я — блудний. Не маю сміливості дивитися на висоту небесну, але, надіючись на чоловіколюбство Твоє, до Тебе взиваю: Боже, очисти мене грішного і спаси мене.
Якщо праведник ледве спасається, то де буду я, грішний, що не поніс тяготи і спеки денної? Але до працівників одинадцятої години прирівняй мене, Боже, і спаси мене.
Слава...
Обійми батьківські поспіши відкрити мені, Спасе, бо я прожив своє життя блудно, але, надіючись на багатство щедрот твоїх, до Тебе, Господи, взиваю: згрішив я проти неба і перед Тобою; не відкинь нині мого зубожілого серця...
І нині...
Пресвята Діво, Уповання християн! Молися з Небесними Силами до незбагненно породженого Тобою Бога, щоб дав нам прощення гріхів та виправлення життя, і щоб ми з вірою та любов'ю Тебе величали.
Господи, помилуй (40 разів)
Владико Вседержителю, незбагненний Боже, Початок світу і прерозумна Сила, Отче іпостасного Слова, що посилаєш Єдиносильного Твого Духа! Ти ради Своєї безмежної милости і невимовної благости не зневажив людського єства, темрявою гріха покритого, але просвітив людей світлом Твого Божественного вчення через Закон і пророків. Наостанку ж послав нам Єдинородного Твого Сина і Ним нас до світла богопізнання привів. Нехай же вуха Твої і тепер чують голос молінь наших; і дай нам, Боже, пильним і тверезим сердцем всю ніч цього життя пройти в очікуванні пришестя Сина Твого Христа і Бога нашого, Судді всіх, що не в лінощах, а у виконанні заповідей Твоїх ми зустріли Його та ввійшли в радість Його, де не вмовкає голос святковий і не скінчується насолода тих, що бачать лиця Твого красу невимовну. Бо Ти благий і чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Кафизма №2
Начальнику хору. Після смерти Лабена.
Псалом Давида.
1-2Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.
3Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній.
4Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм.
5Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний.
6Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків.
7У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього.
8Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій.
9Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю.
10І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі.
11І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи.
12Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його.
13Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених.
14Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти;
15щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму.
16Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня.
17Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх.
18Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога.
19Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине.
20Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи.
21Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди.
22Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи?
23В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують.
24Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.
25В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: “Не покарає”, бо думає він, що Бога нема.
26Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо.
27Каже він у серці своїм: “Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха”.