50Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
51Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.
52Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.
53Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.
54Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.
55Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.
56Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.
57Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.
58Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.
59Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.
60Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.
61Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.
62Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.
63Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.
64Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.
65Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.
66Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.
67Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.
68Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.
69Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.
70Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.
71Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.
72Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.
Слава…
73Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.
75Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.
76Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.
77Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.
78Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.
79Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.
80Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.
81Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.
82Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: “Коли Ти втішиш мене?”
83Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.
84Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?
85Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.
86Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.
87Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.
88Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.
89Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.
90З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.
91З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.
92Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.
93Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
94Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.
95Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.
96Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.
97О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.
98Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.
99Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.
100Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.
101Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.
102Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
103Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
104Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
105Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
106Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
107Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
108Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
109В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
110Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
111Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
112Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
113Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
114Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.