16Він провів народ Свій через пустелю, бо повіки милість Його;
17і покарав царів великих, бо повіки милість Його;
18знищив царів сильних, бо повіки милість Його;
19Сигона, царя аморреїв, бо повіки милість Його;
20і Ога, царя Васанського, бо повіки милість Його;
21і віддав землю їх у насліддя, бо повіки милість Його;
22в насліддя Ізраїлю, рабу Своєму, бо повіки милість Його;
23Він пом’янув нас у смиренні нашому, бо повіки милість Його;
24і визволив нас від ворогів наших, бо повіки милість Його;
25Він дає поживу всім творінням, бо повіки милість Його.
26Прославляйте Бога Небесного, бо повіки милість Його.
[Давида.] Пісня перед Богом про неволю (прор. Єремії).
1На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш.
2На вербах посеред нього повісили ми арфи наші.
3Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: “Заспівайте нам пісень сионських”.
4Як же нам співати пісню Господню на землі чужій?
5Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя.
6Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї.
7Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: “Руйнуйте його до останку”.
8Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам.
9Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь.
Слава…
Давида. (Аггея й Захарії).
1Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх].
2Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого.
3В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу.
4Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх.
5Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня.
6Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека.
7Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя.
8Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх.
Начальнику хору.
Псалом Давида. (Захарії).
1Господи, Ти випробував мене і знаєш мене.
2Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої.
3Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі.
4Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш.
5Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою.
6Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його.
7Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу?
8Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти.
9Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря,
10і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.
11Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.
12Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.
13Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.
14Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
15Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.
16Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.
17О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!
18Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.
19О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
20Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.
21Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?
22Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
23Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.
24Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.
Начальнику хору.
Псалом Давида.
1-2Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів:
3вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви,
4гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх.