5 Співайте Богові, співайте імені Його, рівняйте дорогу перед Тим, хто йде, як Переможець. Господь — ім’я Йому, радійте перед лицем Його.
6 Отець сиріт і Суддя вдовиць — Бог, Він у святих оселях Своїх.
7 Бог покинутих уводить в дім, визволяє в’язнів із кайданів і непокірних, що були в гробах.
8 Боже, коли йшов Ти поперед народу Твого, коли проходив Ти через пустелю,
9 земля тряслася, навіть небеса танули від лиця Божого, і Синай від лиця Бога, Бога Ізраїлевого.
10 Рясний дощ проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє, і коли знесилювалось воно, Ти підкріпляв його.
11 Народ Твій Ти оселив на землі Твоїй, і по доброті Твоїй Ти все приготував для бідного.
12 Господь дасть слово, провісники вістять з великою силою.
13 Царі й війська втікають, втікають, а ті, що зайняли доми, ділять здобич.
14 Коли ж ви оселилися на ланах своїх, то стали як голубка, що крила її — як срібло, а пір’я сяє золотом.
15 Коли ж розмістив Всевишній царів на цій землі, вона забіліла, як сніг на горі Селмоні.
16 Гора Божа — гора велика, гора кріпка, гора висока.
17 Чого ви заздрите, гори високі, на гору, що на ній Бог благословив жити і буде перебувати на ній вічно?
18 Колісниць Божих тьма і тисячі тисяч; серед них Господь на Синаї у святині.
19 Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, щоб і непокірні могли жити у Господа.
20 Господь Бог благословенний; Благословенний Господь день у день допоможе нам.
21 Бог — Спаситель наш, Бог наш — Бог, щоб спасати, у владі Господа ворота смерти.
22 Бог розтрощить голови ворогів Своїх, волохате тім’я того, що закам’янів у беззаконні.
23 Сказав Господь: «Від Васана поверну тебе, виведу з глибини моря,
24 щоб обмочив ти ногу твою, як пси язик свій, у крові ворога».
25 Ми бачили, як ішов Ти, Боже, як ішов Ти, Цар мій і Бог мій, у святиню.
26 Попереду князі і ті, що співали, за ними ті, що грали на струнах, а кругом дівиці з тимпанами.
27 В церквах благословляйте Бога — Господа, всі покоління Ізраїля.
28 Там Веніямин молодший — князь їх, князі Юди — владики їх, князі Завулонові, князі Нефталимові.
29 Бог твій дав тобі таку силу. Утверди, Боже, те, що Ти створив для нас.
30 Ради храму Твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.
31 Утихомир звіра, що в очереті, збіговисько биків серед тихих телят — народів гордих, що хваляться сріблом своїм; розвій тих, що готують війни.
32 Прийдуть із Єгипту старшини молитися, Ефіопія простягне руку свою до Бога.
33 Царства землі, хваліть Бога, оспівуйте Господа,
34 що зійшов на Небо небес превічно. Ось Він дає голосові Своєму голос сили.
35 Віддайте славу Богові; на Ізраїлі велич ласки Його, і сила Його в блакиті небес.
36 Дивний Богу святині Своїй, Бог Ізраїлів. Він дає силу і твердість народові Своєму. Благословенний Бог!
Слава...
Слава... і нині...
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).
Господи, помилуй (тричі).
Слава...
Молитва за померлих
Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх ... (імена), родичів ... (імена), добродійників моїх ... (імена), і всіх тих, що положили життя своє за волю України і за Церкву Твою Святу, і всіх православних християн, і всяку душу, що спочила і Твоєї ласки й милосердя потребує, і прости всі гріхи їх, вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне, і сотвори їм вічную пам'ять.
і нині...
Псалом 68
1 Начальникові хору. На шошанимі. Псалом Давида.
2 Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі моєї.
3 Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати; зійшов я у глибінь моря, і хвилі його заливають мене.
4 Я знемігся від благань, і гортань моя висохла. Втомилися очі мої, виглядаючи Бога мого.
5 Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй; вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не брав, того вимагають від мене.
6 Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе.
7 Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже сил; нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже.
8 Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє.
9 Я став чужий братам моїм і сторонній синам матері моєї.
10 Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.
11 Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й те ставлять у докір мені.
12 Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них.