Выбрать главу

15 І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за нього завжди і щодня будуть благословляти його.

16 Буде достаток на землі і на верхах гір; піднесеться вище Ливану плід його, і намножаться люди в містах, як трава на землі.

17 Буде ім’я його благословенне навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться всі покоління землі, і всі народи будуть прославляти його.

18 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний.

19 І благословенне ім’я слави Його повіки. Слави Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь.

Слава...

Слава... і нині...

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Господи, помилуй (тричі).

Слава...

Молитва за живих

Спаси, Господи, і помилуй рабів Твоїх: отця мого духовного ... (ім'я), батьків моїх ... (імена), родичів ... (імена), і всю родину мою, навчителів, добродійників, прихильників і ненависників моїх ... (імена), і всіх тих, що боролися і борються за волю України, і всіх православних християн, і всяку живу душу, що Твоєї ласки і допомоги потребує.

і нині...

Псалом 72

Псалом Асафа.

1 Який милостивий Бог Ізраїля до чистих серцем!

2 А я — мало не похитнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої.

3 Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних.

4 Бо нема їм страждання й до смерти їх міцні сили їх.

5 На праці людській їх нема, і не знають вони людської біди.

6 Тому-то гордість підняла їх пиху, і, як одежею, одягаються вони неправдою та нечестям своїм.

7 Пливе, наче лій, неправда їх, живуть за прихотями свого серця.

8 З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють.

9 До небес підносять губу свою, і язик їхній обходить землю.

10 Тому звертаються до них люди, і п’ють їхню воду повною чашею,

11 і кажуть: «Як довідається Бог? І чи є знання у Всевишнього?»

12 І ось ці нечестивці завжди у достатку і примножують багатство собі.

13 І я сказав: «Чи не даремно я дбав про чистоту серця і в невинності умивав руки мої,

14 віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?»

15 Але коли б я сказав: «Буду і я так жити»,— то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.

16 І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким це здавалося в очах моїх.

17 Аж поки не ввійшов я в святиню Божу та не зрозумів кінця їх.

18 Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.

19 Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, поги­нули за беззаконства свої.

20 Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, знищив і образ їх у місті Твоїм.

21 Коли розпалювалося серце моє і боліла душа моя,

22 я був погорджений, я не розумів, був як скотина перед Тобою.

23 Але я завжди з Тобою, Ти держиш мене за праву руку мою.

24 Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.

25 Бо хто ж у мене на небі? І чого, крім Тебе, бажати мені на землі?

26 Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.

27 Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть, Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.

28 А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй.

Псалом 73

Псалом Асафа. Повчання.

1 Нащо, Боже, покинув Ти нас назавжди? Нащо розпалився гнів Твій на овець отари Твоєї?

2 Спом’яни громаду Твою, що її від початку зібрала рука Твоя; Ти обрав, як жезло насліддя Твого, оту гору Сіон, що на ній оселився Ти.

3 Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм!

4 Звіром рикають вороги Твої у храмі зборів Твоїх. Поставили знамена свої замість знамен наших.

5 Наче в гущавині лісовій, високо замахували сокирами.

6 Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали.

7 Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імени Твого.

8 Сказали вони в серці своїм: «Поруйнуємо їх усі». І запалили собори Божі на землі.

9 Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка, і нема між нами такого, хто б сказав, доки це буде.

10 Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки супротивний буде ображати ім’я Твоє?

11 Нащо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї порази їх.

12 Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі.

13 Ти розділив силою Твоєю море, Ти потрощив голови зміїв у воді.