Аби перевірити це, американські дослідники у 2006 році розробили робота — самку наметника. З його допомогою вони демонстрували самцям позу наляканої дами в наметі і дивилися, наскільки хлопці «здають назад» у своїх демонстраціях, якщо помічають, що щось іде не так. І виявили — сюрприз-сюрприз! — що жінки й справді, звісно, люблять «багатих, успішних і напористих», але шанси залишити свої гени набагато вищі в тих самців, які під час демонстрацій звертають увагу на обраницю та корегують свою шлюбну поведінку згідно з її вподобаннями18.
Отак: почали з наметів, а закінчили прописними істинами. Які дехто із «царів природи», на жаль, не здатні осягнути й досі. Емоційний інтелект важливий. Навіть без мети створити сім’ю чи міцну пару. Наскільки ж важливішим він стає для тих, хто обирає шлюбного партнера надовго, навіть на все життя?
Забіги по воді
У далекій Північній Америці, на водоймах Орегону, живуть два цікавих види — майже близнюки. Називаються вони пірникоза західна (Aechmophorus occidentalis) та пірникоза Кларка (Aechmophorus clarkii) (українською вони пірнікози, бо пірнають і з «ріжками»). В обох існують два елементи шлюбних демонстрацій. Вони виконують неймовірний парний танок на воді, якій закінчується феєричним шоу — одночасними стрімкими перегонами птахів просто поверхнею води. Відео цих синхроних перегонів, накладених на різну музику, наразі сповнений весь ютуб (див. посилання). Ці пірникози вважаються найбільшими хребетними тваринами, здатними в буквальному сенсі ходити по воді, тобто радше бігати, бо такі парні забіги забезпечують висока швидкість руху птаха в поєднанні з пласкою стопою та з високою швидкістю її ударів об поверхню води19. Синхронність забігу визначає майбутнє пари. Якщо обидві птахи витримали темп, вони переходять до другої фази — одночасних рухів головою та шиєю і церемонії демонстрації одна одній водної рослинності у дзьобі (див. посилання).
Якщо навесні, десь у квітні, ви вийдете прогулятися біля будь-якого ставу чи озера з великим плесом та невеликою кількістю заростей очерета по берегах, то обов’язково побачите пару витончених водоплавних птахів з довгими шиями, гострими дзьобами й смішними «ріжками» з пер на голові. Це пірникози великі (Podiceps cristatus) — європейські родичі пірникоз західної та Кларка, чудові пірнальники і турботливі батьки. Подружжя виду будує велике плавуче гніздо-пліт з водної рослинності, дбайливо прикриває кладку водоростями, коли треба кудись відлучитися, і тягає малих пташенят у себе на спині. Вони не вміють кумедно бігати по воді, зате так само виконують синхронний танок з демонстрацією водної рослинності у дзьобі. Ці танці «другої фази» відбуваються не тільки під час утворення пар ранньою весною, але й у тих птахів, де міцні пари вже давно створені й подружнє життя триває.
Навіщо? Ще відомий еволюціоніст Джуліан Гекслі, онук знаменитого «бульдога Дарвіна» Томаса Гекслі, на початку ХХ століття писав: танці, демонстрації та шматочки водоростей «дзьоб у дзьоб» у пірникоз великих — це не що інше, як підтримка сімейних стосунків20. Запитання, навіщо птахи це роблять, узагалі видається трохи дивним, якщо згадати, як сумісний сімейний стрибок з парашутом, раптове запрошення дружини в ресторан чи подарунок чоловікові репліки гвинтокрила «Апач» на радіокеруванні зміцнюють і урізноманітнюють шлюбне життя. У цьому сенсі птахи нічим не відрізняються від нас.
Ось чому так багато видів продовжують співати після того, як вибір зроблено та шлюбний сезон розпочато. Саме тому у великої кількості видів співають не тільки самці, а й самки — це не лише утримання території, але й укріплення шлюбу. Саме тому парочка яскравих папужок у ваший клітці постійно ніжно пестять одне одного та перебирають одне одному пір’я на голові й шиї, те саме роблять і похмурі чорні круки своїми могутніми дзьобами десь у густому лісі.
Багато птахів утворюють пари не на один сезон розмноження, а на декілька років або до смерті одного з партнерів. Ставки тут набагато вищі, ніж у героїв-коханців і матерів-одиначок. Добре павичам. Самиця обирає самця завдяки довгому хвосту — і тільки завдяки йому, і абсолютно не переймається його подальшою участю у вихованні дітей. Адже вони разом тільки на період спарювання. Інакша ситуація у видів, які створюють стійкі пари на сезон чи тривалий період. Тут потрібне щось більше, аніж шикарний кольоровий хвіст. Що саме?