Выбрать главу

Ця коловодна пташка широко поширена всюди, де по берегах росте очерет з домішками вербових кущів. Вона справді схожа на горобця, але відрізняється від нього чорним горлом і шапочкою. Сидячи високо на очеретині чи вершечку куща, самець вівсянки очеретяної (Emberiza schoeniclus) гордо оглядає околиці і час від часу починає виводити свою досить просту, коротку пісеньку (див. посилання). А самки цього виду тим часом зраджують самців направо і наліво. До 50 % потомства у цих птахів — поза­шлюбні діти, у деяких популяціях кількість гнізд, де виростає таке змішане потомство, сягає 73 %49. Дослідження засвідчили, що позашлюбні діти генетично різноманітніші, а також швидше набирають вагу, і більша кількість з них виживає порівняно з дітьми від законного самця50. Схоже, ці птахи голосують за гіпотезу подружніх зрад як провідників корисного генетичного різноманіття. Крім того, з’ясувалося, що від старих досвідчених самців їхні дружини ходять наліво значно рідше. Водночас досвідчені самки набагато успішніше паруються з коханцями, ба більше — віддають перевагу молодим хлопцям. Непогано влаштувалися, чи не так? Дослідники вважають, що досвід дає самцям змогу ефективніше перешкоджати дружинам у їхніх походеньках, а самкам — успішніше обманювати51. Високі стосунки, що тут скажеш.

Які ще групи птахів є чемпіонами невірності? З наших видів це передусім ластівки. Символ весни й кохання, як відомо, має певний специфічний спосіб полювання — ширяючи в повітрі далеко від гнізда й одне від одного. У таких умовах досить складно стежити, де і з ким дружина проводить час, і запобігати зрадам. Але загалом у Європі кількість зрадливих видів невелика, приблизно 11 %. А от в Африці й Північній Америці таких видів 20 % від місцевої пташиної фауни. Країна подружніх зрад, що цікаво, — та сама, де мешкають найбільш вірні та віддані види, — Австралія. Саме в Австралії водяться птахи, які, перебуваючи у шлюбі, мають рекордний показник поза­шлюбних дітей: малюр сапфіровий (Malurus cyaneus) — 71,8 %, та сорочиця велика — 81,4 %52.

Для деяких широко поширених в Україні та Європі видів — синиці великої, лісової жительки мухоловки білошийої (Ficedula albicollis) та вже згаданої синиці блакитної — найменша кількість зрадниць буде характерна для високих широт, адже тут вони мають обмаль часу на розмноження. Ближче до субтропіків у тих самих видів кількість «рогоносців» значно зростає. Південні мешканці схильні до розпусти тому, що через теплі погодні умови період розмноження широко розтягнутий у часі й надає птасі більше можливостей ускочити в гречку.

Доволі поширеними невірність та позашлюбні діти є у видів, у яких до кожної пари приєднується ціла купа помічників. Якщо законний чоловік, запідозривши зраду, менше вкладатиметься в потомство, це буде компенсовано добрими самаритянами з помічників при сімейній групі. Саме така допомога дуже характерна для австралійських красивих пташок — малюрів сапфірових (див. посилання). Їхні самки влаштовують колективні еротичні вилазки, дівич-­вечори, купою розлітаючись у глухий досвітній час за межі сімейної домівки на пошуки пригод.

Однак наші види не відстають. Такі дівочі набіги в пошуках вільного кохання на одну ніч відомі для «заміжніх» синьошийок. А синиці блакитні й зяблики заходять попросити солі до сусіда — самця-­резидента, чия гніздова ділянка межує з їхньою. Пам’ятаєте, як синиці блакитні знаходять сексуальних партнерів за світанковою піснею? Здається, саме глухий темний час перед сходом сонця — найкращий момент для подружніх зрад.

Чоловіки також не пасуть задніх. Спецоперації на чужих територіях у пошуках легкодоступної самки практикують приблизно 80 % видів з тих, у кого мають місце подружні зради. Але це не означає, що самка отак просто віддасться на своїй території першому-­ліпшому. Коханець, який сподобався, отримує своє, а небажаного пригостять ударами дзьобом, криками тривоги або просто втечуть.

Що робити чоловікам?

Вимальовується доволі невтішна картина: бідолашні обмануті чоловіки щосили вкладаються в турботу про нерідних дітей, знижуючи тим самим свої шанси в репродуктивній гонитві. Насправді у птахів здебільшого панує гендерна рівність. У видів, де самки — розпусниці, самці мають безліч інших шансів, крім тих, що надає офіційний статус у парі. У тих українських пернатих, жінки яких ходять до сусіда, чоловіки також регулярно заходять прибити поличку до сусідки. Але буває таке, що в одного виду в певній місцевості розпусники та зрадники — самки, а в іншій, навпаки, — самці.