Ті, кого природа обійшла з вокальними талантами, викручуються за допомогою інших звуків. Кулички-бекаси (Gallinago gallinago) — маленькі птахи з довгими дзьобами — на вологих луках і болотах Полісся в сутінках під час шлюбних демонстрацій пірнають у польоті вниз, розправляючи пера на хвості. Довге протяжне гудіння «бе-е-е-е-е-е-е-е», яке при цьому утворюється від вібрації крайніх жорстких пер на великій швидкості, надало українську назву цьому виду — «баранець». Дятли ще взимку починають займати гніздові ділянки та гучним стуком сповіщати суперників і прекрасних дам про серйозність власних намірів.
Але далі за всіх пішов екзотичний для нас вид — мешканець Австралії. Прекрасний і рідкісний чорний папуга — какатоїс-голіаф (Probosciger aterrimus), єдиний вид, який для створення музики, аби зачарувати самку, використовує інструменти6. За допомогою сухої гілляки птах видає складний різноманітний барабанний стукіт. У кожного самця своя індивідуальна стала ритміка й музичний «підпис» (див. посилання).
Людські жінки, здається, повністю погоджуються зі своїми пташиними сестрами щодо важливості музики для насиченого сексуального життя. Американські дослідники довели, що на піку фертильності жінки при плануванні короткострокових побачень віддають перевагу творчим чоловікам (зокрема музично обдарованим), а не, наприклад, багатим7. Ще в одному французькому дослідженні було здійснено експеримент: на вулиці до жінок наближалися чоловіки, які тримали в руках спортивну сумку, гітару або були без нічого, і просили телефончик. Достовірно більшу кількість телефонів від 300 жінок в експерименті отримали чоловіки з гітарою в руках8. До речі, публікація цього дослідження була відкликана як неетична.
Якщо відстежувати кількість фанаток і в модних молодіжних бойз-бендів, і в пристаркуватих мастодонтів рокмузики на кшталт Міка Джаґґера, зв’язок музики і сексу видається очевидним. А розглядаючи ситуацію через призму пташиної логіки, самець, який навчився грати на гітарі, скрипці чи іншому музичному інструменті, демонструє принаймні високі когнітивні здібності, здатність до навчання та координацію. Непоганий показник «хороших генів»!
Хвилиночку, але ж дівчата захоплюються Брюсом Спрінгстіном, невже хлопці жодним чином не фанатіють від Тейлор Свіфт чи Біллі Айліш? Невже у птахів співають тільки самці? У чому причина такої гендерної нерівності? Жодної нерівності, у тропіках, та й і у помірних широтах, співають як самці, так і самки, і дуже часто пари об’єднуються в дуети. Але співи самок виконують дещо іншу функцію, і про це ми детальніше поговоримо в наступних розділах, коли визначатимемо, що саме — статевий конфлікт чи кооперація — панує у пташиних родинах.
Навіщо справжньому «бандерівцю» сонцезахисний крем?
Коли молоді студенти-зоологи тільки-но починають свій шлях у науці, перед ними постає проблема вибору — кого вивчати? Адже тваринний світ такий різноманітний і цікавий.
Облишмо сумну історію, як з мене не вийшло спеціаліста з отруйних змій через те, що на кафедрі зоології Київського університету не було зоолога, який згодився б узяти наді мною кураторство. З отруйними зміями Україні якось узагалі не пощастило, що й пояснює певний брак спеціалістів. Краще уявімо ідеальну ситуацію: ти — юний романтичний майбутній дослідник, і ти можеш обрати будь-кого.
Кого ж обирає майбутнє наукової спільноти? Серед безхребетних тварин лідерство тримають жуки й метелики, а серед хребетних — птахи. Думаю, не треба пояснювати чому. Птахи красиві, помітні, їх нескладно шукати й визначати.
Краса потребує жертв
Приблизно такими самими критеріями керуються самки низки пташиних видів, обираючи собі пару. Червоні, жовті, блакитні, райдужні — самці птахів часто помітні та яскраві, а от самки — або геть сіренькі й непоказні, або мають ті самі ділянки на тілі, що й самці, тільки значно тьмяніші. До першої групи в нашій фауні належать зяблики, дрозди чорні, усім відомі снігурі (Pyrrhula pyrrhula), до другої — синиці великі (Parus major), дятли, найпрекрасніші птахи нашої фауни — прокляті пасічниками бджолоїдки (Merops apiaster).
Явище, коли самка й самець відрізняються одне від одного забарвленням або ще якось, має назву статевий диморфізм. Але є види, у яких самки не відрізниш від самця, — ворони та граки, ластівки, горобці польові (Passer montanus) — не плутати з родичами, горобцями хатніми (Passer domesticus). Чому так?