222 Полуда А. М. О миграционном статусе некоторых воробьинообразных птиц (Passeriformes) фауны Украины// Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. — 2017. — Вып. 20. — С. 131–153.
223 Hogstad O. Social behaviour in the non-breeding season in Great Tits Parus major and Willow Tits Poecile montanus: Differences in juvenile birds’ route to territorial ownership, and pair-bond stability and mate protection in adults. Ornis Nor. 21/05/ 2015; 38: 1.
224 Brotons L. Winter ecology of tits (Paridae) in boreal and subalpine forests: social organisation and the role of food hoarding. PhD Thesis, 1999: 130.
225 Бескаравайный М. М. Птицы Крымского полуострова. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2012.
226 Fox A., Kobro S., Lehikoinen A., Lyngs P., Väisänen R. Northern Bullfinch Pyrrhula p. pyrrhula irruptive behaviour linked to rowanberry Sorbus aucuparia abundance. Ornis Fenn. 01/01/ 2009; 86.
227 Kanerva A.-M., Hokkanen T., Lehikoinen A., Norrdahl K., Suhonen J. The impact of tree crops and temperature on the timing of frugivorous bird migration. Oecologia. 01/08/ 2020; 193.
228 Greig-Smith P. W. Bullfinches and ash trees. J Chem Ecol. 01/10/ 1988; 14(10): 1889–903.
229 Krasylenko Y., Sosnovsky Y., Atamas N., Popov G., Leonenko V., Janošíková K., Sytschak N., Rydlo K., Sytnyk D. The European mistletoe (Viscum album L.): distribution, host range, biotic interactions, and management worldwide with special emphasis on Ukraine. Botany 98(9). 2020. cdnsciencepub.com/doi/abs/10.1139/cjb-2020–0037
230 Snow B. K., Snow D. W. Long-term defence of fruit by Mistle Thrushes Turdus viscivorus. Ibis. 1984; 126(1): 39–49.
231 Rohwer F. C., Anderson M. G. Female-Biased Philopatry, Monogamy, and the Timing of Pair Formation in Migratory Waterfowl. В: Johnston R. F., ed. Current Ornithology. Boston, MA: Springer US; 1988 187–221. (Current Ornithology). doi.org/10.1007/978–1–4615–6787–5_4
232 Bluhm C. K. Temporal Patterns of Pair Formation and Reproduction in Annual Cycles and Associated Endocrinology in Waterfowl. In: Johnston R. F. (eds) Current Ornithology. Current Ornithology, vol 5. Springer, Boston, 1988. doi.org/10.1007/978–1–4615–6787–5_3.
233 Lombardo M. P., Romagnano L. C., Stouffer P. C., Hoffenberg A. S., Power H. W. The Use of Nest Boxes as Night Roosts during the Nonbreeding Season by European Starlings in New Jersey. The Condor. 1989; 91(3): 744–7.
234 Lemmon D., Withiam M. L., Barkan C. P.L. Mate Protection and Winter Pair-Bonds in Black-Capped Chickadees. The Condor. 1997; 99(2): 424–33.
235 Meijer T., Drent R. Re-examination of the capital and income dichotomy in breeding birds. Ibis. 1999; 141(3): 399–414.
236 Penguins that found sanctuary in a minefield may be threatened by demining campaign | CBC Radio. CBC. 2017 cbc.ca/radio/day6/episode-338-breweries-get-creative-trump-impeach-o-meter-canada-in-cartoons-minefield-penguins-and-more-1.4119763/penguins-that-found-sanctuary-in-a-minefield-may-be-threatened-by-demining-campaign-1.4119775
237 Chile rejects iron mine to protect penguins. BBC News. 21/08/ 2017 bbc.com/news/world-latin-america-41007462
Розділ 7 Птахи і ті, хто їх любить
У 1997 році тоді ще не дуже відомий дослідник пташиного інтелекту, Луїс Лефевр, увів у зоологічний обіг поняття «пташиний IQ»238. Праця, у якій уперше була побудована «шкала пташиного інтелекту», зробила Лефевра відомим знавцем пташиної когнітивістики, справила неабиякий вплив на галузь вивчення «розумної поведінки» і загалом була процитована 356 разів (для вузької сфери зоології — дуже багато). Висновки цієї знаменитої роботи цитує кожен популяризатор, коли розповідає, що найрозумніші зі птахів — воронові й папуги. Як же Лефевр отримав дані й дійшов своїх визначних висновків?
Він прийняв за міру пташиного інтелекту здатність птахів до опанування абсолютно нових, нетипових навичок здобуття корму. Ось тільки деякі з прикладів у його статті: горобці хатні вибирають розчавлених комах з решіток автомобільних радіаторів; сорока викопує та їсть картоплю; круки єднаються з мартинами для скоординованого полювання на рибу на мілинах; зграя мартинів сріблястих «посадила» дорослу чаплю в море, вбила її у воді та з’їла. Загалом дослідник проаналізував 5900 коротких повідомлень про дивну, незвичайну та цікаву харчову поведінку різних птахів, що були надруковані у дев’яти «пташиних» журналах США та Європи. Більшість із цих журналів приймають спостереження та повідомлення від любителів птахів та аматорів. І більшість з проаналізованих Лефевром повідомлень була саме від них.
Так, добирав він дуже ретельно, разом для аналізу залишилося 322 спостереження. Але факт у тому, що класична знакова для галузі орнітологічна робота була виконана на основі даних любителів птахів і звичайного птахоспоглядання. Бо в далекому 1997 році, за відсутності глобального інтернету й соцмереж, армія любителів пташок у своїх журналах не лінувалася писати та обмінюватися курйозними спостереженнями про те, як канюк королівський (Buteo regalis) прилітав на звуки пострілів, аби поласувати вбитими фермером луговими собачками.
Сучасну орнітологію неможливо уявити без праці та любові тисяч аматорів, любителів, спостерігачів птахів. Але ще якихось шість-сім років тому я притрушувала голову попелом і жалілася в компанії колег: «Де наші любителі, бердвочери та спостерігачі? Іноземні колеги отримують унікальні дані, допомогу й підтримку від цих прекрасних людей, а як же ми? Можливо, українському громадянину не цікава наука, бо йому здається, що вона, як снігова людина, — всі знають, що існує, але ніхто не бачив, — але ж птахи точно є!».
Але я щаслива людина. За ці роки мені випало побачити справжнє диво — народження, ніби з попелу чарівного Фенікса, українського бердвочінгу, тобто птахоспоглядання. І тому, коли у 2018 році мене запросили стати спікером десятої української конференції «TEDxKyiv: Спадок майбутнього» (див. посилання), я вже знала, про що говоритиму — про птахів, любов до них та армію посланців дикої природи у наших глобалізованих та урбанізованих нетрях — бердвочерів.