— Ну то й що?
— БЕЗ ПАНІКИ!
— А я і не панікую.
— Ні, панікуєш.
— Добре, нехай так. Але що мені ще лишається робити?
— Будемо мандрувати удвох і розважатися. У Галактиці безліч цікавих речей. А зараз заклади ось цю рибку у вухо.
— Перепрошую? — перепитав Артур.
Занадто ввічливо, як йому здалося. форд тримав у руках невеличкий слоїк — досить прозорий, щоб роздивитись жовту рибку. Вона рухала плавцями й роззявляла рота. Артур з-під лоба зиркнув на Форда. Як дорого він би заплатив за якусь просту й знайому річ! Йому було набагато легше, якби він побачив у цій комірчині, де лежала купами білизна дентразі, стоси скворшелузьких матраців і стояв хлопець із Бетельгейзе, який простягав жовту рибку, що її слід закласти у вухо, побачив би, ну, скажімо, пакунок кукурудзяних пластівців. Але пакунка не було, а заразом не було і почуття безпеки.
Раптом, ніби з безвісти, на них упала потужна звукова хвиля. Артур роззявив злякано рота. Такий звук могла b видати людина, яка полоще горло і в той же час відбивається від зграї вовків.
— Тихше! — зашикав на нього Форд. — Слухай! Це важливо.
— Ва… важливо?
— Капітан корабля робить оголошення.
— Ти хочеш сказати, що це розмовляють вогони?
— Слухай!
— Але я не розумію по-вогонськи.
— Це зайве. Заклади ось цю рибку у вухо.
І Форд швидким рухом ляпнув Артура по вуху. Рибка проскочила всередину. Відчуття було з біса неприємне. Артур засіпався, почав длубати у вусі. Потім його очі полізли на лоба від здивування.
Він відчув те, що буває, коли розглядаєш психологічні тести — з-за двох темних обрисів голів з’являється зображення білої свічки або коли раптом із різнокольорових плям і крапок складається шістка, що означає, що доведеться розщедритись на нові окуляри.
Поступово булькотіння й харчання перетворилось на справжнісіньку англійську мову.
Ось що почув Артур…
РОЗДІЛ 6
— БУЛЬК БУЛЬК ХММ БУЛЬК ХММ БУЛЬК БУЛЬК БУЛЬК ХММ БУЛЬК ХММ БУЛЬК БУЛЬК ХММ ХММ БУЛЬК ХММ ХММ ХММ БУЛЬК БУХ ЛЯП ГРРРРРУУХХРР ДЛЯ ВЕСЕЛОЩІВ У ІНШИХ.
ПОВТОРЮЮ. ГОВОРИТЬ КОМАНДИР КОРАБЛЯ. ПРИПИНИТИ ВСІ РОБОТИ! УВАГА! ДЛЯ ПОЧАТКУ ХОЧУ ПОПЕРЕДИТИ, ЩО, ЗВАЖАЮЧИ НА ПРИЛАДИ, У НАС НА БОРТУ ПЕРЕХОВУЄТЬСЯ ДВІЙКО ЗАЙЦІВ. ПРИВІТ ВАМ, ХЛОПЦІ, ХОЧ ДЕ Б ВИ ПЕРЕХОВУВАЛИСЬ. АЛЕ ЗРОЗУМІЙТЕ МЕНЕ ПРАВИЛЬНО: НЕ ГАДАЙТЕ, ЩО МИ ВАМ РАДІ, Я ПРИЗНАЧЕНИЙ КОМАНДИРОМ ЦЬОГО КОРАБЛЯ ЗОВСІМ НЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ КАТАТИ УСІЛЯКИХ ГУЛЬТІПАК ЗАДАРМА. ПОШУКОВУ ПАРТІЮ ВИСЛАНО. ТІЛЬКИ-НО ВОНИ ВАС ЗНАЙДУТЬ, МИ ВИКИНЕМО ВАС ГЕТЬ. ЯКЩО ВАМ ПОЩАСТИТЬ, ТО ПЕРЕД СМЕРТЮ ВИ ПОЧУЄТЕ МОЇ ВІРШІ.
ДРУГЕ. ЧЕРЕЗ КІЛЬКА ХВИЛИН МИ ЗДІЙСНИМО СТРИБОК У ГІПЕРПРОСТІР. ПО ПРИБУТТІ НА ЗІРКУ БАРНАРДА — ТРИДЕННА СТОЯНКА В ДОКУ ДЛЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ. ПІД ЧАС СТОЯНКИ УСІМ ЛИШАТИСЯ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ. ПОВТОРЮЮ, УСІ УВІЛЬНЕННЯ ВІДМІНЯЮТЬСЯ. У МЕНЕ ПАСКУДНИЙ НАСТРІЙ І Я НЕ БАЧУ ПРИВОДУ ДЛЯ ВЕСЕЛОЩІВ У ІНШИХ. У МЕНЕ ВСЕ.
Булькотіння стихло. Коли Артур прийшов до тями, то виявилося, що він лежить долі, скрутившися, та ще й затулив вуха руками.
— Яка чарівна особа, — сказав Артур. — Якби я мав доньку, я б із задоволенням заборонив їй виходити заміж за такого…
— Не варто забороняти, — відмовив Форд. — Вогони приваблюють жінок не більше, ніж автокатастрофа. Ні, не рухайся, — додав він, коли побачив, що що Артур хоче випростатися, — приготуйся до стрибка у гіперпростір. Відчуття такі ж неприємні, як коли ти нап’єшся.
— Що ж тут неприємного?
— Ти попросиш води.
Артур помовчав, потім мовив:
— Форде?
— Га?
— Що робить ця рибка у вусі?
— Перекладає. Це — рибка-транслятор. Подивись у довіднику, якщо хочеш, — Форд простягнув Артурові «Путівник по Галактиці для космотуристів», а сам скрутився калачиком і приготувався до стрибка.
Раптом світ перекинувся з ніг на голову. Артур відчув, що вивертається нутрощами назовні, від чого в очах потемніло.
Комірчина сплющилась, закружляла, перетворилась у цятку. Нічого не існувало крім пупа, якого також не було.
Корабель увійшов у гіперпростір.
«РИБКА-ТРАНСЛЯТОР, — незворушно повідомляв «Путівник», — МАЛЕНЬКИЙ ОРГАНІЗМ ЖОВТОГО КОЛЬОРУ — МОЖЛИВО, НАЙУНІКАЛЬНІША ІСТОТА, ЩО ЖИВИТЬСЯ ЕНЕРГІЄЮ МИСЛЯЧИХ ФОРМ, ЯКА НАДХОДИТЬ ІЗЗОВНІ. ВОНА ПОГЛИНАЄ ДУМКОХВИЛІ УСІХ ЧАСТОТ, ЩО ВИПРОМІНЮЮТЬСЯ ІНШИМИ БІОФОРМАМИ. РИБКА-ТРАНСЛЯТОР УТВОРЮЄ В МОЗКУ НОСІЯ ТЕЛЕПАТИЧНУ МАТРИЦЮ, ЯКА ЗАМИКАЄ ДУМКОЧАСТОТИ НЕЙРОННИХ СІТОК СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА НА ЙОГО МОВНИЙ ЦЕНТР. ТАКИМ ЧИНОМ, ДУМКООБРАЗИ, КОЛИ ПРОХОДЯТЬ ЧЕРЕЗ СЛУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР, ДЕКОДУЮТЬСЯ В ЗРОЗУМІЛІ СИГНАЛИ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕЛЕПАТИЧНОЇ МАТРИЦІ, СТВОРЕНОЇ РИБКОЮ-ТРАНСЛЯТОРОМ. НА ПРАКТИЦІ ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО МАЮЧИ ЇЇ У ВУСІ, ВИ ОДРАЗУ Ж ПОЧИНАЄТЕ РОЗУМІТИ БУДЬ-ЯКУ МОВУ, ЯКА ІСНУЄ У ГАЛАКТИЦІ.