ЛАУРЕНЦ Сотні миль і багато самотніх вечорів без Тебе, ціле місто й моя робота. І моя туга пролягла поміж нами. Я ніколи ще так не тужив.
АННА Небо було блакитним до цієї години, однак тепер збираються хмари, і з пронизливим криком над кормою кружляють чайки. Землі вже більше не видно. Я не знала, що існує так багато темнооких вод і хвиль, які дзвенять, мов мечі, й розбивають слова на моїх устах.
Вітер дужчає.
МАТРОС Краще, щоб Ви зійшли вниз, до кабіни. Вітер обпалить Вам щоки.
АННА Однак я ще можу триматися. Відпустіть мене, я ще можу триматися, я ще можу тримати далечінь і безкрає небо, яке злучає земне коло з морем.
ЛАУРЕНЦ Анно, повернися!
АННА Повернутись? Куди? Одного разу я була в місті з бездушними будинками й брамами, над якими надвисали ангели, у парку, в якім присмеркові склепіння листя гамували мої жадання, і коли Твоя рука обіймала мене… чия рука обіймала мене? Матроси, чия рука обіймала мене? Чия рука?
ЛАУРЕНЦ здалеку Анно! Чому Ти не послухала мене?
АННА Чия рука обіймала мене, чиї вії торкалися моїх? Хто крав для мене теплий від сонця бузок у парку й давав мені пити вино пізнього надвечір’я? Тут немає ні дня, ні ночі, вода тут завжди холодна, а вітер завжди нестримний, матроси завжди готові, вони розвішують на щогли вимпели. Хто забрав у мене прощання під темними брамами, хто забрав у мене обійми?
ЛАУРЕНЦ Ляж на дно, Анно. Чи Ти не бачиш жахливих хмар, які неспинно тримають на Тебе курс?
АННА Чи завжди я маю стояти так, непорушно в безконечному рухові?
ЛАУРЕНЦ Анно, я не поїду в гори. Ми купимо на наші гроші маленький будинок. Залиши корабель, Анно, стрибай, біжи! Зістрибни, вернися! У нашому саду будуть квіти, і я куплю Тобі блакитну повітряну кульку, ми питимемо вино, і я сповию тебе хмаринами. Зістрибни й біжи!
АННА Хто кличе мене? Вона заливається сміхом, який не вщухає. Так це Ти, Лауренце, це Ти мене кличеш! Матроси, чи ви бачите невелику товсту пляму на березі, цю невелику сіру пляму, яка, мов сльоза, тремтить на піску? Сльоза хоче, щоб я зіскочила й повернулася.
ЛАУРЕНЦ Не смійся, Анно. Ти не можеш так осоромити мене перед матросами. Такого я від Тебе не заслужив.
АННА знову сміється.
ЛАУРЕНЦ Я завжди втомлений, коли йду вечорами з роботи, я завжди останнім залишаю будинок. І коли я стою біля виходу, то маю ще обдумати виконану роботу; я мушу знати, чи до щоденників моїх шефів занесено всі дати, чи здано всі документи, чи не протікає вода з кранів у коридорах, чи віднесли до ремонту друкарські машинки. Я завжди втомлений, коли йду додому — далі можлива музична варіація: коли вулиці й люди губляться в поросі вечора й птахи з дзвінкими окриками летять над дахами… Кінець музичної варіації.
АННА знову сміється.
ЛАУРЕНЦ Якщо Ти повернешся, я вибачу Тобі Твій сміх, я прощу Тобі те, що Ти від мене пішла.
АННА сміється тихіше.
ЛАУРЕНЦ Анно, якщо Ти зараз не припиниш сміятися й не зіскочиш із корабля, Ти загинеш. Чорні хвилі вже трощать корму, борти ламаються! Для мене Ти втрачена, рятуйся, Ти втрачена для себе й для мене.
АННА Я люблю чудові пісні матросів, я люблю море, люблю далину, нескінченність і небезпеку. Я ненавиджу місто з дахами, які тиснуть на мої плечі, й обійми малих сірих сліз на березі, я ненавиджу життя й людей, які мріють поїхати в гори, побудувати собі будинок і вкривати мої очі поцілунками у надвечірнім саду… Проте я люблю смерть.
Бушує небувалої сили буря.
На її тлі — звуки азбуки Морзе.
РАДИСТ на іншому кораблі «Секурітас» отримав унаслідок бурі пробоїну, позиція 236 градусів, 2 хвилини південної широти, мінус 17 градусів, 11 хвилин південної довготи. Благають термінової допомоги.
ГОЛОС «Секурітас»? Національність?
РАДИСТ Національність невідома.
ГОЛОС Відповідайте: «Вікторія», позиція 193 градуси південної широти, мінус 17 градусів, 2 хвилини південної довготи. Зміна курсу. Ідемо аварійним ходом на допомогу. Тримайтеся. За чотири години будемо біля вас. Просимо постійної інформації про місце розташування.
Знаки Морзе.
РАДИСТ «Секурітас», SOS, просимо термінової допомоги, позиція майже незмінна. Нахил носової частини. Рятувальні шлюпки напоготові. Вода сягає машинного відділу. Щонайменше за годину все закінчиться.
ГОЛОС Відповідайте. Тримайтеся, за три години будемо біля вас. Ідемо аварійним ходом. Просимо постійної інформації про місце розташування.