Знаки Морзе.
РАДИСТ Кінець. Радіозв’язок із «Секурітас» припинився.
ГОЛОС голосно, як наказ Увага, закрити вентилі. Тримати радіозв’язок з усіма кораблями в зоні досяжності. Спустити шлюпки. Повна готовність до дій за тривогою.
Звук зникає.
ПРОДАВЕЦЬ Тепер Ви вже напевно достатньо побачили.
ЛАУРЕНЦ Навіщо Ви саме тепер вмикаєте світло? Я хочу подивитися свій сон до кінця. Цей мій сон, це Анна, я знаю її з бюро… якби лиш я знав, що треба робити…
ПРОДАВЕЦЬ Що Ви сказали? Анна?…
ЛАУРЕНЦ Я маю на увазі дівчину на кораблі, який потрапив у катастрофу… о, тепер це байдуже, прошу Вас, вимкніть світло.
ПРОДАВЕЦЬ Якщо Ви цього бажаєте. Якщо Ви не поспішаєте…
Знову звучить музика снів.
ЛАУРЕНЦ Я випустив якусь частину… Усе вже змінилося. Анно, навіть коли я мав би пірнути на дно моря: я поверну Тебе! Здалеку, дивним голосом і кроками, так, мовби він йде крізь воду. Анно!
АННА зітхаючи, наче прокинувшись зі сну Де я… Що зі мною сталося?… Хто кличе мене?…
ЛАУРЕНЦ ближче Анно… це таке щастя, що я віднайшов Тебе! Ти стала іще гарнішою. Твоя шкіра іще біліша, а волосся виблискує під короною із коралів.
АННА Коханий… що сталось зі мною?
ЛАУРЕНЦ Ти потонула з усіма матросами… вони сплять у пащах акул і на іржавих бортах корабля. Але Ти жива, бо я кохаю Тебе, моя рибонько. Поглянь, я несу Тобі молоко із мушель і плоди водоростей, я накриваю Тобі стіл блискучими морськими зірками й гірляндами із морської руні.
АННА Ти не побоявся темної води й глибини? Ти прийшов до мене — незважаючи ні на що[8]?
ЛАУРЕНЦ Незважаючи ні на що!
АННА І залишишся зі мною? О Боже, я не заслуговую на те, щоб Ти лишився зі мною. Якщо Ти залишишся тут, Ти ніколи більше не зможеш поїхати в гори, і ніколи більше не зможеш побудувати маленького будинку. Ми ніколи не сидітимемо в саду й не дивитимемося, як за деревами сходить місяць.
ЛАУРЕНЦ Угамуйся й не дорікай собі. Я більше не хочу в гори, і не хочу для нас будинку. Я хочу залишитися з Тобою. Бо там, де Ти, там увесь світ. Земля не може дати мені стільки тепла, як потиск Твоєї прохолодної руки, тисяча людей не спроможна дати мені стільки любові, як биття Твого серця, в якому — ритм моря й вологий подих Твоїх уст від вічності, і до вічності. Так, ми назавжди будемо молодими й не помремо ніколи. Ми навіки залишимось разом, і ніщо не зможе нас розлучити. Наш дім стоятиме на джерелах життя, ми житимемо в усіх таємницях його щораз інших мурів. І я можу бачити тисячократне віддзеркалення Твоєї гарної постаті в морській глибині.
АННА Я кохатиму Тебе заради Твоєї вірності, і буду вірна Тобі заради Твого кохання.
ПЕРША СИРЕНА говорить речитативом
ДРУГА СИРЕНА
ПЕРША СИРЕНА
АННА Я кохаю Тебе заради Твоєї вірності, і вірна Тобі заради Твого кохання.
ЛАУРЕНЦ Я чую спів Сирен і знаю, що Ти кохаєш мене, я бачу Твою сукню з луски, Твої прикраси із водоростей і знаю, що Ти кохаєш мене. І я знаю, що Ти гарна, що Ти дихаєш, що Ти — це життя й увесь світ, бо Ти кохаєш мене…
АННА …бо Ти кохаєш мене…
ЛАУРЕНЦ …бо Ти кохаєш мене…
АННА …бо Ти кохаєш мене…
Слова «бо Ти кохаєш мене» «розмиває» вода, так, мовби знову і знову прокручується платівка. Музика переривається.
ПРОДАВЕЦЬ позіхає Хочете взяти цей сон?
ЛАУРЕНЦ Так, я беру його. Якщо я можу його отримати. Випишіть мені, будь ласка, рахунок.
ПРОДАВЕЦЬ Посидьте ще хвильку… я тільки принесу свій блокнот.
ЛАУРЕНЦ Я справді можу… о, я такий щасливий…
ПРОДАВЕЦЬ пише 14 і 3… і 7… так, це буде… Так, один місяць, якщо можу просити.
ЛАУРЕНЦ непевно Як? Що Ви сказали? Дозвольте мені поглянути.
ПРОДАВЕЦЬ Я не жартую. Ви, мабуть, сподівалися, що зможете платити грошима. Однак Ви маєте знати, що снів Ви ніде не отримаєте за гроші. Ви мусите платити часом. Сни коштують час, деякі з них — дуже багато часу. У нас є сон — я міг би його продемонструвати Вам — за який ми вимагаємо ціну тривалості всього життя.
8