ЗВИНУВАЧЕНИЙ іронічно Авжеж, намагався!
СУДДЯ Це ж правда, що Ви…
ЗВИНУВАЧЕНИЙ Безперечно, правда. Однак вибачте, що я повертаюся до першого запитання. Чи Ви справді знаєте, хто я?
СУДДЯ після короткої паузи, вагаючись, нерішуче Добрий Бог Мангеттену. Дехто каже також: Добрий Бог Білок.
ЗВИНУВАЧЕНИЙ розмірковуючи Добрий Бог. Не зле.
СУДДЯ поквапно У Вашій квартирі було знайдено три мішки з кормом для білок.
ЗВИНУВАЧЕНИЙ І конфісковано? Шкода. Я організував добрий бізнес для Мангеттену. Чи, може, Ви бачили ще когось, хто б використовував усі ті автомати для горіхів на станціях метро?
СУДДЯ Отож, ці горіхи куплені Вами для тварин. Ви — захисник тварин? Кажуть, є країни, де ці гризуни полохливі й невинні; однак наші білки видаються ницими та розбещеними, так ніби вони у спілці зі злом[33]. А може, Ви — торговець тваринами? Фахівець з їх розведення? Я інформую Вас, що розпочинаю провадити дізнання.
ЗВИНУВАЧЕНИЙ Я не знаю, чи можу задовольнити чиюсь цікавість. Чого Ви від мене очікуєте? Щоб я виправдовувався? У кращому разі я міг би Вас просвітити. Але якщо Ви дозволите старому чоловікові дати Вам пораду…
СУДДЯ Виглядає на те, що я добре зберігся. Я й сам не настільки вже й молодий.
ДОБРИЙ БОГ Починайте з початку або з кінця! Дотримуйтеся системи опитування. — Я бачу, Ви обчистили моє відомство й маєте перед собою всю мою картотеку й кореспонденцію. Зручніше бути не може. Моя робота була тривалою, скрупульозною, детективною, і я б не виконав її без білок. Вони були для мене службою новин, листоношами, вивідачами, нишпорками, агентами. Мені підпорядковувалися сотні, а двоє із них, Біллі та Френкі, були ватажками. На них справді можна було покластися. Я ніколи не підкладав бомби, допоки обоє безпомилково не визначали місця й не вираховували часу, де й коли з убивчою точністю…
СУДДЯ 3 убивчою точністю — що?
ДОБРИЙ БОГ …вона мала вразити тих, про кого йшлося.
СУДДЯ А про кого ж ішлося?
ДОБРИЙ БОГ О! Ви не знаєте? допитливо А як Ви бачите справу?
СУДДЯ Я її більше не бачу. Я бачив низку замахів на людей, учинених невловним божевільним, і нікому не було до них діла.
ДОБРИЙ БОГ Я думав, що Ви серйозно мали б віднестися до експертизи Ваших психіатрів.
СУДДЯ Я був переконаний у цьому, доки не дізнався, що творцем цих інцидентів були Ви.
ДОБРИЙ БОГ Творець. Дуже добре. Творець.
СУДДЯ Розслідування вже закінчено. За винятком останньої справи, звісно.
ДОБРИЙ БОГ Остання «справа» — як Ви полюбляєте називати її на Вашому сумнівному жаргоні — для мене також не закінчена. Я справді не мав нагоди закінчити своєї роботи, тому охоче дізнався б, що сталося з молодим чоловіком, який урятувався втечею.
СУДДЯ Урятувався втечею?
ДОБРИЙ БОГ Схоже на те, що він навіть не був пораненим.
СУДДЯ Ні, не був. Однак…
ДОБРИЙ БОГ А чи не поїхав він геть?
СУДДЯ Безперечно. Того ж вечора сів на корабля до Шербуру.
ДОБРИЙ БОГ А! Зверніть увагу: і цей чоловік присягав, що ніколи не сяде на корабля, а житиме й помре разом з нею, ввіриться небезпеці й нужді, забуде свій рід, свою мову й говоритиме з нею новою до кінця своїх днів. Він сів на корабля, і навіть не затримався, щоб її поховати, а там виходить на берег і забуває, що при вигляді її розірваного тіла він відчував під собою землі не більше, ніж при вигляді Атлантичного океану.
СУДДЯ Так, він не поховав цієї дівчини.
ДОБРИЙ БОГ Навіть не поховав! Він справді заслуговує на те, щоб жити! — Однак тепер я скажу Вам, як до цього дійшло. Як це прийнято говорити? Правду, і тільки правду, і нічого, окрім правди. Я ж, поза тим, головний свідок, і невдовзі залишу роль звинуваченого.
СУДДЯ непривітно Гаразд.
ДОБРИЙ БОГ Ще не минуло й двох тижнів, як я отримав звістку про випадок на вокзалі Ґренд Сентрел[34]. Її принесла мені цілком другорядна звірючка, чиїй службі я ніколи не надавав ваги, і яка тільки проходила свій випробувальний термін.
СУДДЯ Що сталося на вокзалі?
ДОБРИЙ БОГ Нічого особливого. Близько п’ятої пополудні, невдовзі після того, як швидкий потяг із Бостону[35] в’їхав до підземелля вокзалу Ґренд Сентрел, і подорожні розсіялися по вестибулях та зникли у виходах, коли вони прямували за світлом вогненно-червоних та зелених стрілок, коли зі стін линула органна музика — коли на всіх годинниках бігли стрілки, а світло безперестанку танцювало в неонових трубках, намагаючись побороти вічну пітьму, — увійшло двоє новоприбулих. Нічого особливого, можна подумати, авжеж, нехай і так. Та все ж це було певне місце, положення стрілок годинника, незвична музика, двигтіння потяга на рейках та рій людських голосів, які уможливили те, щоб усе розпочалося знову.
33
34
35