ДОБРИЙ БОГ Тут є ще деталь, якої, на мою думку, не можна випустити. Це стосується поверху. Якщо Вам справді залежить на роз’ясненні справи.
СУДДЯ Питання поверху?
Хол готелю «Атлантик»
ПОРТЬЄ На 7-му поверсі я маю вільним ще 307-му кімнату, мій пане. З вікном, яке виходить у двір. Там дуже тихо.
ДЖЕННІФЕР тихо до Яна А немає з видом на вулицю? Може, вище?
ЯН до портьє Нічого не можна зробити? Справді нічого?
ПОРТЬЄ На жаль, ні. Однак якщо ви залишитеся на довше, я можу мати вас на увазі на випадок, коли вище буде вільна кімната, з видом на вулицю. Зрештою, ніколи не знаєш, як вийде.
ЯН Ми теж не знаємо — чи будемо потім ще тут. Однак майте нас на увазі. Ідучи, до Дженніфер. Тобі сумно?
ДЖЕННІФЕР Ні, напевно, так буде краще, і ніщо нам не завдаватиме клопоту.
ЛІФТЕР Догори, будь ласка, сюди!
Ліфт підіймається.
ДЖЕННІФЕР на тлі звуку руху ліфта догори, який нагадує політ, блаженно Ми піднімаємося догори! Як гарно! Мої вуха це відчувають. І Ти побачиш, що є там, нагорі: кондиціонер із холодним повітрям, багато води й щогодини — наведення чистоти.
Ліфт зупиняється. Вони йдуть коридором до кімнати.
ЯН Мені кортить бачити Твоє мокре волосся, Твої мокрі вуста, Твої вії, обважнілі від крапель води. Ти будеш осяйна, біла й розважлива, і ми нічим не дорікатимемо одне одному.
ДЖЕННІФЕР Коли Твій корабель попливе, то нехай пливе. Коли я змушена буду прощатись з Тобою, я попрощаюсь. Коли я востаннє зможу поцілувати тебе, я зроблю це, швидко, у щоку. Відчиняй.
У кімнаті 7-го поверху
ЯН Так, здогадлива, завзята моя Дженніфер. Однак, оскільки я дуже скептичний, то хочу ще далі ставити Тобі запитання. Скажи: коли розпочнеться завтра?
ДЖЕННІФЕР впевнено Не раніше, ніж завтра.
ЯН А сьогодні?
ДЖЕННІФЕР Не пізніше, аніж сьогодні.
ЯН Тепер?
ДЖЕННІФЕР повільно, обіймаючи його Відразу, тепер.
У судовій залі
СУДДЯ Отож, справа знову дійшла до інтимності.
ДОБРИЙ БОГ Ні, ні! Про це не може бути й мови. Облиште ці сміховинні вислови. — Це була угода дотримувати дистанцію.
СУДДЯ Гаразд, утім повернімося до справи!
ДОБРИЙ БОГ Однак ця дистанція не може бути збережена повністю. На ній утворюються місця зламу. Ось, наприклад, цей усміх. Так, щоб бути точнішим, саме з нього все почалося. Похмуро. Із цього непередаваного усміху. Коли думаєш, що всміхаються безпричинно.
СУДДЯ Хто сміється?
ДОБРИЙ БОГ Ті, з ким це стається.
СУДДЯ Абсурд.
ДОБРИЙ БОГ енергійно погоджується Абсурд. Так! Вони всміхаються на людях і все-таки так, мовби довкола нікого немає. Або всміхаються до перехожих, просто так, із якимсь натяком, немов змовники, які не хочуть, щоб інші дізналися, що правила гри незабаром буде скасовано. Цей усміх з’являється на вустах, мов знак запитання, до того ж дуже рішучий.
СУДДЯ Хоч би й так. Це не завдає жодної шкоди.
ДОБРИЙ БОГ Навпаки. Вони почали, подібно до того, як жевріючий кінчик сигарети пропалює килим, випалювати дірку в зачерствілому світові. Саме цим безнастанним усміхом.
СУДДЯ По суті справи!
ДОБРИЙ БОГ Вони встали з ліжка близько півночі. Звичайно, це час, коли окрім грабіжників банків, дівчат з бару та нічних сторожів ніхто не підіймається з ліжка. Потім пішли до Бруклінського мосту[49].
СУДДЯ Саме так. До мосту. — Однак чому?
ДОБРИЙ БОГ Без жодних причин. Вони пішли туди і стояли, схилившись на поруччя мосту, щоб якусь мить помовчати, і потім знову заговорили.
На мосту
ЯН грайливо, весело Якщо Ти підеш зі мною аж до Китайського міста[50], я куплю Тобі сорочку з драконами.
ДЖЕННІФЕР Тоді я буду захищена.
ЯН Якщо Ти підеш зі мною аж до Вілліджу[51], я вкраду для Тебе пожежну драбину, щоб Ти змогла врятуватися, коли розпочнеться пожежа. Бо я хочу ще довго тебе кохати.
ДЖЕННІФЕР Тоді я буду врятована.
ЯН Якщо Ти підеш зі мною до Гарлему, я куплю Тобі темну шкіру, щоб Тебе ніхто не впізнав. Бо тільки я сам хочу Тебе ще довго-довго кохати.
49
50
…до Китайського міста… — Китайське місто — характерним є етнічне розмаїття Нью-Йорку. Вулиця Мотт — головний квартал китайців.
51