І на цей обраний мільярд чекала ще одна приємна несподіванка. Глобальна комісія вирішила, що переможці шоу з назвою «Рай» гідні того, щоб і жити у справжньому раю. Для цього і був призначений цілий материк. Ту ж частину Австралії, що раніше була вкрита пустелями, — а це близько три чверті території — за рахунок новітніх технологій перетворили на справжній оазис. На додачу до вже існуючого.
Цей оазис мав усю необхідну інфраструктуру для життя. Працювати там було непотрібно. Всю роботу виконували роботи. Помешкання були шикарні, все виглядало просто фантастично. Було оголошено, що й сама Глобальна комісія переносить туди свою штаб-квартиру, щоб бути поближче до своїх «обраних» громадян. Останніх же вмовляти на переїзд не довелося.
Увесь мільярд переможців звозили до Австралії протягом півроку. Дехто їхати потреби не мав, бо він чи вона уже жили там. Решту тридцять мільйонів австралійців попросили на інші материки, що і було виконано за цей час.
Колишня столиця Глобального Союзу Новий Рим була практично вся перенесена сюди, що можна було перенести. Нову будівлю Глобальної служби безпеки побудували з нуля, хоча й виглядала вона дещо зайвою.
Але по прибуттю на місце все це не мало значення. Здавалось, ось він — земний рай. Ось воно — щастя, що люди побудували самі собі, для себе і своїм власним генієм. Мільярд обраних щасливців з трепетом дивились на свою нову землю і нове небо у цьому рукотворному оазисі. Тут вони будуть Глобальній комісії народом, а вона їм — практично богом. Адже якби не вона, нічого б цього не було.
І як добре, що наймудріші з Комісії думали про найменших, брали їх під своє крило і захищали, мов щасливих немовлят. Усе це виглядало як справжня ідилія, вершина прогресу й усього людства. Так і хотілось крикнути: «Зупинись, мить! Ти прекрасна!».
Картер дивився на це все з огидою і відчував, що дійсно починає нудити. Трансляція урочистого концерту в честь завершення шоу — на заздрість усім іншим — транслювалась у кожному кутку світу в прямому ефірі.
Ті, хто не увійшов до обраного мільярда, звичайно, залишались також громадянами Глобального Союзу. Комісія також їх любила, але вони були вже далеко. І вони не мали вічного життя, а змушені були рано чи пізно постаріти й померти. А мільярд жив би з Комісією вічно.
Джеймі уже розповів Картеру, а також Деніелу та іншим «дисидентам» про те, що чув у «Gomorrah» від Анджело. Він це зробив одразу після визволення з Анголи. Хоча тим це було вже відомо від Ахмада. Звісно, повірити у таку «участь» решти світу, що не пройшла до обраного мільярда, було складно. Як і в те, що Анджело у наркотичному дурмані взагалі міг підірвати планету разом із собою. Однак інформацію все ж почали перевіряти через весь дисидентський рух, активним учасником якого був Деніел.
Як Картер, так і Джеймі дуже здивувались, що такий дисидентський рух взагалі існував, був організованим та мав досить розгалужену мережу. І що до нього входили навіть працівники, здавалося б, форпосту режиму — Глобальної служби безпеки.
Виходило так, що картинка в телевізорі не відображала реальності, а була лише фантомом. Розмови «експертів» про силу Глобальної комісії виявились значно перебільшеними. А думаючі люди по всьому світу давно об’єднувались, кооперувались для протистояння диктатурі. Щоправда, через той спосіб життя, який Джеймі вів раніше, не дивно, що він цього не помічав. Як і Картер, зі своїм «споглядальним» ставленням до світу.
Рятування Джеймі принесло іще дещо. Шукаючи контакти товариша, Картер, ясна річ, вийшов саме на Ахмада. А коли до справи підключився Деніел, то з’ясувалось, що з Ахмадом вони уже знайомі. Власне, через нього Деніел і загримів у психлікарню. Однак тепер відкривались можливості для іншої співпраці — між мусульманською громадою Дірборна та іудейсько-християнською спільнотою, яку представляв Деніел.
Обидві громади були незадоволені владою Глобальної комісії, тому співпраця по цій лінії була вельми доречною. Звичайно, їхні представники знали про існування одне одного і раніше, але діалог все ніяк не йшов, попри деякі спроби його зав’язати. Натомість Деніел та Ахмад змогли його поступово налагодити, а далі він якось розвинувся сам собою. Що в результаті дозволило об’єднати сили обох громад у боротьбі проти диктатури.
Однак для початку їм потрібно було врятувати Джеймі. І коли вдалося з’ясувати, де саме і в яких умовах перебуває товариш, разом планувати його порятунок було легше. А відкрите для глядачів родео давало велике поле для фантазії, особливо спеціалістам із сучасних технологій, що вміють не лише тиснути на клавіші.
Коли ж усе вдалося, увагу переключили на «Рай 2070». Проте там уже працювала вся машина підпільного руху, до якого хлопці долучились. Невдовзі від людей із ГСБ дійсно підтвердилась інформація, що на перший день нового 2070 року для «необраних» готується щось жахливе. І всі сили були кинуті на те, щоб цьому запобігти.