— Мені знайомий цей стан пошуку сенсу, коли його шукаєш і не знаходиш, — відповів Картер. — Але розумієш, що він десь має бути, інакше навіщо ми взагалі живемо? Він мене мучив чи не все життя.
— Не тільки тебе. До такої думки приходили свого часу Соломон, Будда, Толстой та багато інших. Усі ті, хто не відвертався, а прямо дивився на своє життя. Однак Будда ще не знав Бога, тому єдиним виходом для нього було прагнення звільнити свій дух від оманливостей світу. Соломон знав Бога, але не знав вічного життя після смерті. Тому після його Екклезіасту іудеї зрозуміли, що має бути вічне життя. А Толстой прийшов до ідеї самогубства, що й описав у своїй «Сповіді». І врятувала його лише віра. Хоча через те, що християнська Церква в Росії була спотворена і духу Христа там не було, Толстому довелось винаходити свій симбіоз християнства з буддизмом.
— Треба буде почитати, — сказав Картер. — А то я вже думав, я один такий, хто переживав подібні пошуки.
— Ні, звичайно. Був, наприклад, ще один іспанець — Мігель де Унамуно. Його доля також цікава. Виріс у католицькій сім’ї, став соціалістом і атеїстом, але після смерті сина зрозумів, що єдине, справжнє, найбільш реальне почуття людини — це «голод за Богом». Все інше — суєта. І що страждає не лише людина, але й Бог. І не тільки на хресті у певний момент в історії. Ми звикли думати, що Бог — всесильний і всемогутній, але взаємодія Бога з людиною — це космічна драма і трагедія в першу чергу для самого Бога. Господь чекає від нас відповіді на Свій заклик повернутись до Нього. А без усвідомлення нашої свободи, нашого творчого і любовного призначення це неможливо… Унамуно, до речі, називав свою віру «кіхотизмом», знаходячи багато спільного між образом Дон Кіхота і справжнім християнством.
— Цікаві долі у людей, — відповів Картер. — Але є багато слабких людей, яким важко усі ці пошуки даються. Що ж їм робити?
— Як мене дістали ці розмови про слабкість… — відповів Деніел. — Унамуно теж був слабкий. Усе, що в нього було, — це його розпач. Але відчуваючи свою слабкість наодинці з самим собою, він постійно взиває до Бога і навіть вимагає від Нього, щоб Той йому допоміг і посилив його віру. Саме з таким завзяттям і має людина шукати Бога. Яків боровся із Богом, щоб Той його благословив. Іов спорив із Богом і вимагав явити йому Свою правду. І обидвох Бог нагородив. Чи є зараз таке завзяття у наших людей? Розбещені цивілізацією слабаки здаються на півшляху… А сила народжується в боротьбі!
— Про Іова я якраз читав перед тим, як потрапити сюди… Дуже близька мені книга… Так, можливо, ти й правий. Без випробувань і боротьби нічого не буває. Ні сили, ні віри…
— Отож.
Час прогулянки завершився, і їх покликали дивитись вранішні новини. Усі «хворі» побрели до телевізора.
6
Одразу перед новинами лікар зробив урочисте повідомлення. Керівництво лікарні прийняло рішення, що крім новин і фільмів, із сьогоднішнього дня пацієнтам будуть показувати ще й реаліті-шоу «Рай 2070». Тому сьогодні увечері на них чекала ще й ця радісна подія!
— Юхуу! — крикнув хтось із останніх рядів телекімнати. — А коли будуть «Голі та смішні»?
— Ленні, будеш жартувати, на вулицю завтра не підеш! — пригрозив лікар.
Усі розсміялись, але ризикувати прогулянками у дворі більше ніхто не наважився.
Почався випуск новин.
— Ми починаємо із надзвичайної новини! — сказала ведуча. — У Тихому океані зазнав катастрофи й потонув найбільший круїзний лайнер світу «Атлант». Як повідомляють наші джерела, на його борту проходила неформальна зустріч світової економічної еліти — власників найбільших транснаціональних корпорацій — із деякими представниками Глобальної комісії. За неперевіреною інформацією, серед останніх міг бути і голова Комісії Жан-П’єр Ор’є. На жаль, даних про врятованих немає. Причини катастрофи з’ясовуються… І, як мені підказують, у нас на прямому зв’язку є Ріккі Анджело, комісар у справах молоді.