Джеймі задумався.
— А давай тепер поговоримо не про мене, — сказав хлопець.
— Давай.
— Я тут знаходжусь уже деякий час і помітив одну річ. Я не хочу тебе чи ще когось образити, не подумай… Але якщо вже пішла така чесна розмова.
— Кажи уже.
— Чому тут більшість чорних, Мітч?
— Бо у чорних немає грошей, Джеймі, — рішуче відповів пастор, хоча в його очах промайнув сум. — А ти думав чого? Усі ці розмови про права людини, про демократію, вони працюють лише тоді, коли у тебе є гроші. А якщо їх немає, на тебе всі плюють і ти нікому не треба. Подивись, усі сто відсотків засуджених тут до смертної кари не мали грошей на приватного адвоката. І не важливо, білі вони чи чорні. Дев’яносто дев’ять відсотків засуджених довічно — так само. Їх усіх як-небудь захищав державний адвокат. І всі вони тепер тут. Тому на практиці рівність і права людини упираються в гроші.
— Чому ж у чорних немає грошей?
— Звичайно, ми винні самі. Але потрібно врахувати ще дещо. Так, можливо, ми багато чого не вміємо. Можливо, ми не такі раціональні чи організовані. Але у мене складається враження, що впродовж історії цивілізовані європейці, куди б вони не приїжджали, часто будували свою цивілізацію і гарне життя лише для самих себе. І тільки тому, що дуже себе люблять. А на інших дивились, як на людей нижчого сорту. І хоча зараз на папері все по-іншому, але зі світогляду така зверхність у «цивілізованих» народів ще далеко не зникла. Тому і влитись у їхнє успішне середовище іншим, не таким, як вони, подекуди складно навіть сьогодні.
— Ну, слухай, зараз же у всіх є свобода. Кожен живе, як хоче… І хто хоче, той заробляє. В чому проблема?
— Ти правий, але лише наполовину. Тому що не можна просто дати непідготованій людині свободу і сказати їй: живи, як хочеш. Це безвідповідально. Саме тому потім з’являються такі квартали, де є злочинність, бідність і таке інше. Але такі квартали є по всьому світу, де люди довгий час не мали жодних прав, а потім різко отримали свободу, і ніхто їх не навчив, як нею користуватись. І не втовкмачив їм, що свобода — це не вседозволеність, а відповідальність! Тому якщо ти християнин, то допоможи своєму менш досвідченому брату, навчи його. А не використовуй його незнання для своєї вигоди. Бо який ти тоді християнин?
— А до чого тут християни взагалі?
— До того, що європейська цивілізація набула розквіту саме як християнська цивілізація. І до інших народів вони приїздили, називаючи себе християнами. Тільки це їхнє християнство, на жаль, часто було лише для їхнього внутрішнього користування. В Африці є, наприклад, одна країна, де такі «білі християни» будували високий рівень життя, але знову лише для самих себе. Коли ж чорні домоглися рівності, білі просто звалили звідти. Розумієш, Джеймі? Ці так звані «християни» або використовували менш розвинені народи, або їм на них було байдуже. Вони звалили і залишили корінний народ з усіма цими хмарочосами та заводами, на яких ті навіть не вміли працювати. Звичайно, вони самі не научаться. Їм треба допомога, але її немає. Чому ж ці «білі християни» не захотіли їм допомогти? Бо люблять тільки себе. От таке християнство — лише для себе улюблених.
— А чого це вони мають любити ще когось?
— Бо у цьому вся суть релігії! Не може бути закритого християнства — лише для своєї сім’ї, для свого роду чи своєї нації. Якщо ти любиш лише рідних, а нація — це, по суті, одна велика рідня, а інших зневажаєш, то ти зневажаєш і Бога. Коли британці у XIX ст. підсадили Китай на опіум, щоб дешевше завозити собі китайський чай, то хіба це було по-християнськи? Або коли Росія допомогла Китаю вибороти Порт-Артур у Японії, а через два роки сама його захопила, хіба така підступність — це любов до ближнього? Чи коли та ж Росія спочатку створила у начебто «братській» для неї Україні проблеми, а потім, скориставшись цим, напала на неї, щоб розділити і знищити, то хіба це не каїнова політика? Слова Христа, що вороги людині — домашні її, відносяться і до такого нездорового націоналізму. Або ти любиш Бога в кожній людині незалежно від нації і раси, або ти брехун і лицемір.
— Чекай, а що там про домашніх?
— Не варто обмежуватись лише любов’ю до рідних, Джеймі. Ставити їх вище за Бога — це великий гріх, адже життя кожній людині дає лише Творець. Тому всі ми є діти Божі. І всі разом маємо бути як брати і сестри. Про це каже Христос…
— Так, я уже чув щось подібне…
— І правильно чув… Тому «white flight» — втеча білих з районів, куди приїжджають кольорові, — це лише окремий прояв, невелика частинка того лицемірства, яке шкодить справжньому християнству. І це лицемірство є не лише щодо чорних. Але й серед самих білих дехто умудряється ділити людей на «більш білих» і «менш білих». Гидко це все. Краще б такі люди взагалі не називали себе християнами.