Где синева? Где облака?
А солнце? Солнца тоже нет.
Проспал я, может быть, века
И изменился этот свет?
Не небо это... Потолок
Больничной, кажется, палаты.
Вполне осмысленный итог
За легкомыслия расплаты".
Я посмотрел по сторонам -
Любимая у ног стояла.
Я понял по её глазам,-
Она давно уже не спала,
Но всё осталось позади,
А дальше жизнь пойдёт прекрасно,
Ждёт много счастья впереди,
И рисковал я не напрасно.
А рядом с ней "седой" стоял,
Как доктор в белом облаченье.
Он стетоскоп в руках держал,
И теребил его в волненье.
- Теперь всё будет хорошо.
Рекомендую вам покой.
Пока , по времени, ещё
Путь утомительный такой...
В УКРАИНСКОМ ПЕРЕВОДЕ
Одиночество (укр.)
Мені самотньо було все життя.
Я іншого, на жаль, не заслужив.
Нехай прожив не так багато я,
Але здається: взагалі не жив.
В моіх словах нема докору,-
Не всі щасливі й до тепер.
Нехай помру я ще не скоро,
Але здається: вже помер.
С тобой и без тебя (укр.)
З тобою дуже важко існувати.
З тобою спокою нема і каяття.
Не знаю гірше долі, як тебе кохати,
Але життя без тебе - не життя.
Мої роки минають (це жахливо).
Без музи шлях поета нелегкий.
З тобою жити зовсім неможливо,
А жити не з тобою - сенс який?
Мужчины все тебя желают (укр.)
Чоловіки тебе усі бажають,
Бажають твоє тіло підкорити,
Тебе очами роздягають
І мріють руки розпустити.
Не заохочуешь ти їх ніяк,
Але позбуджувати враз зуміла.
Тебе бажають всі, аж так,
Що і сама себе ти захотіла.
В себе ти закохалась. Уяви:
Тепер мені не важко буде жити,
Тому що будем разом ми
Тебе, одну, кохати і любити.
Львов (укр.)
Львів. Старий Львів чудовий!
У собі зберіг життя сторіч...
Я славити його красу готовий,
Но всі слова - нестійка річь.
Красу будівль середньовічних
Не перекажеш на словах.
Як по шляхах межгалактичних
Мандрує місто у віках.
Щоб зрозуміти Львів душею -
Крокуй по вулицям його.
Хай мрією він оживе твоєю.
Віддай йому себе всього.
Тоді ти в мить почуєш шепіт,-
Все розповість він, все як є.
І пролунає містом топіт,
Знай - це історія їде!
Жаль... (укр.)
Шкода, що ти не моя.
Шкода, що не кохаєш ти,
І ніколи врода твоя
Не виправдає моєї мети.
Слова любви (укр.)
Життя без слів кохання - зовсім не життя,
Але вони, бува, шпигають голки в рану.
Слова спотворують весь сенс, руйнують почуття,
І, звісно, вводять всіх закоханих в оману.
У таємницях душі, як в лабіринтах я блукаю,
Себе не розумія і того, що ти мені казала.
Слова кохання я від тебе чути не бажаю,
Але бажаю, щоб до віку ти мене кохала.
Я за тобой иду... (укр.)
Я за тобою йду, але нічого
Про почуття не смію розказати.
Про те у захваті лише від того,
Що моя тінь твою у змозі обійняти.
Революция в Украине (укр.)
Стогне Україна у новому ярмі і нових ранах.
За чуже майбутнє спину гне, а не за свійське.
Загубили Україну на запроданських майданах
За кроваві гроші, і за "печиво" злодійське...
У чужі найманці пішли, занапастили свою волю,
Осліпли в рабстві помаранчиво-корічневих ідей.
А чи варто було міряти безглуздям свою долю,
Позбавляючи майбутнього українських дітей?
Скільки ще ми будемо на свої землі страждати,
Бути в збоченців рабами... Я, як і усі, сьогодні мушу
Зрозуміти, що свою країну на майданах продавати,
Все одно, що продавати свою совість, свою душу!
