Пенсіонер — з власними ілюстраціями («Wiadomości Literackie» № 51–52).
1936
На початку року Шульц пише до батьків Юзефини Шелінської, які мешкають у Янові поблизу Львова, листа про намір одружитися з їхньою донькою, цей лист сприйнятий із симпатією та схваленням.
Замість річної відпустки, про яку прохав Шульц, він отримує піврічну оплачувану відпустку, з 1 січня до 30 червня, яку проводить переважно у Варшаві, підтримуючи постійний контакт із нареченою та літературним середовищем, у т. ч. Софією Налковською і Тадеушом Брезою.
У січні познайомився у Варшаві з журналісткою, шанувальницею літератури й мистецтва, яка оберталася у варшавському літературному середовищі, приятелькою Віткевича Романою Гальперн, вони стають добрими знайомими, а невдовзі — друзями, починають листуватися, їхнє листування триватиме аж до початку війни.
8 лютого Шульц виходить із єврейської громади Дрогобича й отримує статус «безконфесійного», щоб усунути формальні перешкоди в одруженні з католичкою.
Намагання зареєструватися в Сілезії, де був би можливий цивільний шлюб між католичкою та безконфесійним.
4 квітня декретом шкільної кураторії Шульц отримує звання професора як учитель малювання та ручної праці.
У видавництві «Rój» з'являється Процес Франца Кафки, перекладений Юзефиною Шелінською за участі Шульца та підписаний його прізвищем як перекладача.
Під час відпустки Шульц готує до друку свою другу книжку — Санаторій Під Клепсидрою, яка складається переважно з написаних раніше оповідань. Він подає у видавництво рукопис та ілюстрації.
Шульц пише або доопрацьовує раніше початі твори: чималу повість Весна (включає її до тому Санаторію Під Клепсидрою) та Осінь (друкує в «Sygnałach» № 17) і Республіку мрій (друкує в «Tygodniku Ilustrowanym» № 29).
2 липня Шульц подає прохання до Міністерства народної освіти про переведення на роботу до Варшави. У проханні відмовлено у зв'язку з відсутністю вільних учительських посад у варшавських школах.
26–29 серпня — прогулянка на кораблі з Ґдині до Стокгольма.
Листопад. Листування з єврейсько-німецьким письменником Менделем Нойгрьошлем, який мешкає у Відні та зацікавився Цинамоновими крамницями. Шульц надсилає йому примірник книжки з пропозицією перекласти її німецькою мовою.
30 листопада Шульц подає заяву до львівської кураторії шкільного округу з проханням перевести його до якоїсь із львівських шкіл. Зміна місця роботи не відбулася, мабуть, унаслідок відмови Шульца. Його плани щодо одруження почали розвіюватися, а власне з ними був пов'язаний намір переселитися до Варшави чи до Львова.
У 1936/1937 навчальному році до вчительських обов'язків Шульца додали 18 годин на тиждень у середній школі ім. Елізи Ожешко в Дрогобичі.
Редакція «Wiadomości Literackich» запропонувала Шульцові постійну співпрацю в якості рецензента видавничих новинок — перекладів з іноземних мов.
Іще того ж року на сторінках «Wiadomości Literackich» з'явилися два тексти Шульца з цієї серії: у № 15 Дзвони Базеля (обговорення роману Луї Араґона) і в № 50 Мати й син (про роман Праматір Франсуа Моріака).
У періодичних виданнях, окрім трьох нових оповідань — Весна, Осінь і Республіка мрій — з'являються раніше написані твори, які входять до складу тому, що готувався до друку під назвою Санаторій Під Клепсидрою:
Про себе — твір, який у книжці називається Самотність («Studio» № 2);
Остання батькова втеча («Wiadomości Literackie» № 32);
Мертвий сезон («Wiadomości Literackie «№ 53–54).
Окрім того, опубліковано такі літературні рецензії та есе:
Нова книжка Кунцевичевої — про роман Чужинка («Tygodnik Ilustrowany» № 3);
Мандрівки скептика — про книжку Олдоса Гакслі Музика уночі («Tygodnik Ilustrowany» № 6);
Анексія підсвідомості — про Чужинку Марії Кунцевичевої («Pion» № 17);
Міфологізація дійсності («Studio» № 3–4);
Новий поет — про збірку віршів Юліуша Віта Лампи («Sygnały» № 23);
Трагічна воля — про збірку віршів Казимира Вежинського («Tygodnik Ilustrowany» Ns 27);
До Вітольда Ґомбровича — відповідь на Відкритого листа до Бруно Шульца В. Ґомбровича («Studio» № 7);
Під Бельведером — про книжку Юліуша Кадена-Бандровського («Tygodnik Ilustrowany» № ЗО).