Тих же основних положень пропаганди, що й у друкованих засобах, дотримувалися i в усному спiлкуваннi з населенням. Звичайно, при цьому iнформацiя подавалася дещо простiше та доступнiше. Адже розраховувалося, що говоритимуть не тiльки спецiально навченi пропагандисти i не тiльки з представниками iнтелiгенцiї чи iншими освiченими колами, що розумiються в питаннях полiтики, а й звичайнi рядовi стрiльцi iз звичайними словацькими селянами. Богуш Хньоупек у своїй книзi подає iнтерпретацiю повстанської пропаганди вустами одного з них – Яна Шкрептача з села Кольбовець Стропкiвського окресу: "Бандерiвцi цiлий час намовляли, щоб я при них органiзував нашу молодь, щоб до них приєдналася, бо вiйна ще не скiнчилася. Сталiн дасть перших п'ять рокiв словакам багато грошей, хлiба, їди i всього бiльше, нiж сам Бог. Але потiм заведе в нас колгоспи, де кожного дев'ятого буде сторожити один росiянин [...], в колгоспах не допустять, щоб робiтник прийшов до роботи пiзнiше, як 5 хвилин. I жiнки будуть спiльнi. Зараз ще є час все направити"2.
Як бачимо з усього вищесказаного, змiст пропаганди українських повстанцiв серед словацького населення був добре продуманим. Характернi його особливостi – опертя на факти та аналiз мiжнародної ситуацїї, побудова варiантiв можливого розвитку подiй в майбутньому, виходячи з вiдповiдних тенденцiй сьогодення. Особливий наголос робився на демократичних засадах iдеологiї українського нацiонально-визвольного руху, зокрема, на iдеї перебудови мiжнародних вiдносин за принципом "Воля народам! Воля людинi!" Цi чинники, плюс вiдповiдно емоцiйно забарвлене подання iнформацiї, повиннi були забезпечити сприйняття пропагованих iдей населенням Чехословаччини.
Роздiл п'ятий ПЕРШИЙ СЛОВАЦЬКИЙ РЕЙД УПА
Пiдготовцi рейдiв вiддiлiв УПА теренами Чехословаччиниi придiлялося багато уваги, зважаючи на те, що вони були покликанi реалiзувати стратегiчно важливi для українського нацiонально-визвольного руху завдання. Невiд'ємним елементом цього процесу був аналiз внутрiшньополiтичного життя захiдного сусiда. Як показують документи українського пiдпiлля, його керiвництво мало необхiдну iнформацiю. В одному з пiдпiльних журналiв, що видавалися на Закерзоннi, читаємо з цього приводу: "Полiтична Чехословаччина управляється двома партiями: демократичною i комунiстичною. Провiдний i особовий склад партiї демократичної становлять люди iнтелiгентнi, iдейнi i знанi на полi полiтичної, адмiнiстративної i наукової працi (немало є замаскованих "гардистiв" – нацiоналiсти). Комунiзм репрезентують i форсують типи новi – в бiльшостi шумовиння. Демократи у своїх потягненнях умiркованi i в полiтичному життi грають ролю старшого брата. Комунiсти дiють розгарячено, оперують пустими фразами у всьому наслiдують свого опiкуна (большевикiв)"1. Як уже вiдзначалося, "большевизацiя" цiєї країни проходила дещо повiльнiше в порiвняннi з iншими державами Схiдної Європи. Публiцисти українського пiдпiлля так з'ясовують причину цього процесу: "[...] Чехословаччина є найдальше висуненим большевицьким форпостом на захiд, большевики, зважаючи на настороженiсть захiдних алiянтiв, змушенi проводити тут обмежену контролем "революцiю", яка справдi не приймає таких жахливих форм, як в Румунiї чи Болгарiї. Якщо в Румунiї чи Болгарiї большевицька Росiя виступає як озвiрiлий i нагий iмперiалiст, то в Чехословаччинi робиться вигляд, нiби большевизацiя вiдбувається з iнiцiативи самого чехословацького народу. Таким чином росiйсько-большевицьке начальство в Чехословаччинi перебудовує чеську армiю на взiр ЧА, робить чистку вiд небажаних елементiв Чехословацького офiцерства i т. iн."
Звичайно, велику увагу придiлено суто вiйськовiй пiдготовцi призначених для рейду сотень. Здiйснити це доручили командиру 24-го Тактичного Вiдтинка УПА "Макiвка" Ярославовi-Дмитру Вiтовському-"Андрiєнковi"2, вiн же був призначений командиром першого словацького рейду. Участь в акцiї повиннi були взяти такi вiйськовi одиницi з Тактичного Вiдтинка "Чорний лiс": курiнь "Пiдкарпатський" під командою Павла Вацика-"Прута"3, в складi сотень "Змiї" (сотенний Микола Корж-"Сокiл") та "Заведiї" (сотенний "Буря" - прiзвище невiдоме), а також сотня "Булава" пiд командою Володимира Гошка-"Мирона" з ТВ "Макiвка". Крiм того, до рейдуючого вiддiлу було прилучено жiночу чоту УПА "Крилатi"4. Перед вiдходом у рейд вiддiл було зiбрано на теренах Самбiрщини5, де повстанцi вiдбули спецiальний вишкiл, який почався за мiсяць перед акцiєю. У "Звiтi за час вiд 15.06. до 31.08.1945 р." пропагандиста "Аркадiя" (прiзвище невiдоме) вказується, що "15.07. працiвник "Тустанi" [осередок пропаганди – В.В.] "Лпмузхлт" [зашифроване iм'я – В.В.] вiдряджений для посилення полiтвиховної роботи у вiддiлах"6. У звiтi за вересень уточнюється, що вiн був направлений "для посилення полiтвиховної роботи у вiддiлах, рейдуючих по чужих землях"7, тобто по Словаччинi. Тодi ж, всерединi липня, для посилення полiтичного вишколу учасникiв рейду туди направили полiтвиховника ТВ "Макiвка" Григорiя Дулина-"Всеволода"8. У його "Звiтi (за час 10.07. до 31.08.1945) по полiтвиховнiй роботi" мiститься запис: "13.07. вiдiйшов на Самбiрщину по дорученнi вiддiлу мiсцевого й кур. Прута на припоручення ком. Андрiєнка"9. Врештi, в звiтi за грудень 1945 року з'ясовується псевдонiм працiвника "Тустанi" "Лпмузхлт". "Д.Клименко, – читаємо тут, – який був направлений ще в половинi липня ц.р. для посилення полiтвиховної роботи в вiдiлах УПА, якi рейдували по чужих землях, не повернувся, а вiдiйшов з вiддiлiв, мабуть, через Австрiю до Італiї. Полiтвиховник д. Всеволод, що був у вiддiлах УПА, перейшов до першого Надрайону, де працює як органiзацiйний референт"1.
25 липня на Самбiрщинi вiдбулася нарада всiх командирiв об'єднаного вiддiлу. "Командир Андрiєнко подав кожному вiддiловi напрям маршу i збiрнi мiсця на випадок евентуального розбиття вiддiлiв. Тому що до лiнiї Керзона було досить далеко, i терен був загрожений, вiддiли мусили посуватися пiдвiддiлами, щоб пiзнiше, на Лемкiвщинi, знову злучитися в одну цiлiсть i прямувати до словацького кордону"2. Вiддiл на чолi з Павлом Вациком-"Прутом" просувався до Закерзоння маршрутом Недiльна – Стрiлки – Грозьова – Кривка – Лiмна – Журавин3. По дорозi повстанцi звели ряд боїв iз загонами НКВД, але сам перехiд польсько-радянського кордону пройшов без жодного пострiлу.
Восьмого серпня 1945 року вiддiли знову зiбралися в лiсi пiд селом Лопiнкою коло Тiсни на Лемкiвщинi4. Тут стрiльцi та командири вiдбули вже останнiй двотижневий передрейдовий вишкiл. Цiкавою була програма навчання, яку знаходимо у вже цитованому звiтi Григорiя Дулина-"Всеволода". Для кращої iлюстрацiї пiдготовки повстанцiв до рейду дозволю собi навести бiльшу цитату з програми: "Звiт по єдино кожної сотнi зокрема.