Хоча фундаменталісти виграли справу на підставі того, що вчитель порушив закон, вони програли великі дебати раціоналістам. Після цього зізнання фундаменталісти змінили свою стратегію. Вони зрозуміли, що їхнє відстоювання правовірності позбавлене інтелектуального змісту. Тож вони відійшли з публічного простору й поринули в освіту і дослідження. Вони зухвало започаткували рух зі створення своїх власних приватних шкіл. А також стали надавати великого значення й заохочувати культуру загального читання та пошуку знань серед цілої спільноти фундаменталістів.
Політична економія розколу в американському протестантизмі
У зв’язку зі швидкою індустріалізацією, населення великих міст, у яких зосереджувалась промисловість, торгівля і комерція, швидко зростало. Ці міста також приваблювали робітничий клас, чорноробів, бідноту та безробітних можливістю працевлаштування. Однак індустріалізація та економічний ріст приносили небачені багатства промисловцям і бізнесменам, що не ділились ними з робітниками, яким платили низьку зарплату і які не мали навіть належних гігієнічних та житлових умов. За оцінками вчених, 5% сімей володіли більш ніж 50% американського багатства. Переважна більшість населення володіли дрібною долею від зростаючого національного багатства. Декілька найбільших груп населення, що сприяли створенню національної продукції, такі як раби, індіанці, безземельні фермери, некваліфіковані робітники на фабриках, боролися за свої умови життя. Більшість американців були бідними в тому розумінні, що вони були змушені боротися за своє утримання. Вони майже цілком були позбавлені ресурсів і нерідко й даху над головою. Їхнє виживання залежало від благочинності або злочинів, або того й іншого. Значна кількість людей навіть вмирали від голоду чи від погодних умов. Найбільше з усіх страждали чорні, багато з яких не мали права голосу, не могли відвідувати школи й не допускалися до державної служби, куди допускалися білі з таким же рівнем достатку.
Чому ж ці соціяльно-економічні проблеми були такими гострими в 19 столітті? Сідні Алстром у згаданій вище книзі дає відповідь на це питання. Він стверджує, що США страждали від цих проблем, тому що:
«… протестантські правлячі кола, що були панівними на початку колоніального життя, війни за незалежність та експансії 19 століття. В теорії, федеральний союз був створений як нація меншостей і як земля свободи та рівності. Проте насправді так ніколи не було. Разюча нерівність та важкі форми гноблення були визначальними особливостями американського способу життя. Вперше вибори законодавчої влади та перше ввезення африканських рабів до Америки відбулось у Вірджінії 1619 й надалі риторика американської демократії була фальшивою через наявність расизму і рабства. До католиків із самого початку ставилися з нетерпимістю, проти них вчинялися перешкоди і насилля. Антисемітизм набув загрозливих форм як тільки у 1880-х зросла єврейська імміграція. Індіанці одразу були викинуті з американського життя, в той час як іспаномовні, через захоплення їхніх земель або через імміграцію поступово були переведені до громадян другорядного сорту».
Відзначивши провідну роль протестантів у часи експансії 19 століття й тодішнього росту американської економіки, Алстром розмірковує і над характером їхньої верхівки. Із цього приводу пише, що в американському протестантизмі із самого початку домінувало пуританство, на ранньому етапі «… майбутнє США закладалось і значною мірою визначалось тими, хто приніс із собою доволі специфічну форму радикального протестантизму, що поєднував суворий моральний педантизм, глибоку прихильність до євангельського емпіризму, а також бажання зробити державу відповідальною за підтримку цих моральних і релігійних ідей. США, внаслідок цього, стали в основному країною вчення відродженців, морального закону і проповідування праці, що заохочувалась так званою пуританською етикою. Крім того, популярна відродженська традиція в Америці мала схильність не помічати інтелектуальних та соціяльних революцій в сучасному світі. В її церковному житті та в її проявах публічної демократії інтелектуалізм різко засуджувався і придушувався. Відколи вища освіта контролювалась цими ж самими силами, чимало потужних джерел сучасної думки сильно відстали від таких у Європі, незважаючи на те, що Америка найбільше в світі вкладала в освіту. А оскільки ці ідеї мали підтримку серед надміру представлених сільських виборців, вони мали протиправний вплив на національне життя навіть після того, як ця підтримка впала».