1952 мали відбутися вибори президента США, а ще 1951 Ґреям метав громи й блискавки, опираючись на силу фундаменталістських виборців. Він заявляв: «Християни Америки не повинні відсиджуватися вдома під час виборчої кампанії 1951. Вони повинні об’єднатися й проголосувати за людину, у якої найпотужніша моральна й духовна платформа, не беручи до уваги його погляди в інших питаннях. Я вірю, що ми здатні втримати баланс влади». Ґреям сподівався, що таке об’єднання християн докладатиме координованих зусиль, а члени церкви слідуватимуть вказівкам своїх релігійних лідерів.
На виборах 1952 Республіканська партія запропонувала висунути Дуайта Айзенхавера, але він не хотів балотуватися. Під час зустрічей та в листуванні Ґреям наполегливо переконував Айзенхавера прийняти пропозицію й розпочати кампанію. Ґреям зумів його переконати й те, що було далі, увійшло в історію. Саме при адміністрації Айзенхавера в 1954 слова «перед Богом» були додані в текст обіцянки на вірність прапору США. Однак, варто усвідомлювати, що Айзенхавер мав значно ширше розуміння віри та релігії в контексті американського суспільства та уряду, позаяк він оголосив: «Наш уряд не матиме жодного сенсу й не буде цікавити мене, якщо не буде заснований на глибокому відчутті віри».
Таким чином під кінець першої половини 20 століття Ґреям та його союзники відновили імідж фундаменталістів. Бар’єр несприйняття суспільством був подоланий. Національні медіа возвеличували їх та залюбки цитували їх у своїх газетних заголовках і запрошували їх на виступи в найкращий для трансляції час. Політики жадали їхнього благословення й коридори влади не лише були відкрити для них, а їх туди запрошували, аби вони благословляли можновладців.
Розділ 4. Інтелектуальний виклик та відповідь
Коли наприкінці 19 та на початку 20 століття фундаменталісти намагались обстоювати свою релігійну позицію, для них серйозною проблемою була тодішня наукова й ліберальна думка. А позаяк Америка була демократичним суспільством, ця проблема набула форми публічної дискусії. Непоступливість аргументів фундаменталістів, що ґрунтувались на Біблії, виглядала непереконливо, тож вони були змушені поступитись. Коли ж вони спробували знову донести свою позицію, то сповна усвідомили необхідність підвищення своєї інтелектуальної підготовки задля здобуття переваги над опонентами. Для цього їхні лідери і проповідники застосували багатогранний підхід, який передбачав наступні кроки:
1. Заохочення культури читання на низовому рівні й наснага до письма
Лідери фундаменталістів постійно писали та видавали книги і статті. Проповідники самі багато читали, обговорювали прочитане під час проповідей та закликали до читання своїх послідовників. До того ж, по всій країні у фундаменталістських спільнотах поширювались їхні журнали, памфлети, газети. В результаті, книги євангелістів нині продаються краще, аніж ті, що входять до списку бестселлерів «Нью-Йорк Таймс» (Роман «Залишені позаду» має більш ніж 50 мільйонів проданих примірників. Автори: Тім Лахей та Джеррі Дженкінс. //Tim LaHaye, Jerry B. Jenkins. “Left Behind”, 1995. Тім Лахей – фундаменталістський вчений, священник та викладач. Станом на кінець 1990-х написав 40 наукових праць, що мають понад 11 мільйонів проданих примірників. Таким же успіхом користуються й інші праці фундаменталістів – прим. автора).
2. Створення потужних духовних семінарій та біблійних інститутів
Фундаменталісти взяли питання знань близько до серця й почали підкреслювати значення якісної освіти на всіх рівнях. В результаті, по всій Америці почали з’являтись фундаменталістські біблійні коледжі та інститути, що надавали як релігійну, так і сучасну освіту. Особлива увага приділялась духовним семінаріям та біблійним інститутам. Станом на 1930 Біблійний інститут Муді підготував близько 70 000 священників, церковних музикантів, освітян, вчителів недільних шкіл та місіонерів. Інститут також випускав багато преси, організовував конференції та вів християнські радіопрограми. Біблійний інститут Лос Енджелеса та Духовна семінарія Фуллера також мали величезну популярність. Не слід забувати й про університет Либерті, заснований Джеррі Фолвеллом 1971 в його рідному місті Линчбурґ, Вірджінія. Гасло університету було: «Випробуй свій розум… Побудуй свою віру».