Розділ 11. Потреба мусульманських наукових кіл у новій інтелектуальній культурі: заклик до пробудження
В постколоніальний період зовнішня політика мусульманських країн проти політики наддержав у кращому разі була відповідаючою, тобто коли наддержава робила який-небудь крок, мусульманський світ лише відповідав на нього, ще й із запізненням. І навіть ця запізніла відповідь у більшості випадків була обмеженою з огляду на очевидне визнання могутності наддержави. Причин такої безпомічності мусульманського світу багато і однією з найважливіших є повна відсутність належного розуміння коінтекстуальних факторів, які визначають зовнішню політику наддержави по відношенню до окремої мусульманської країни чи всього мусульманського світу. Інакше, мусульманський світ міг би вжити активних випереджувальних заходів для захисту чи просування власних інтересів, проте це потребує команди професіоналів, кваліфікованих і навчених проводити регулярні дослідження наддержав на коінтекстуальній основі та прогнозувати, якими будуть наступні тенденції та рухи. Як тільки мусульманський світ зможе розвинути культуру таких досліджень за наявності інституційної основи, ресурсів, відданих професіоналів, справи можуть змінитися докорінно, а наші кваліфіковані експерти триматимуть під наглядом розвиток подій у світі й завдяки їхньому внеску наші уряди, лідери та політичні аналітики зможуть вибудувати кращі відносини із наддержавами, засновані на взаємоповазі та розумінні. Справді, цей підхід, якщо застосувати його з професійною неупередженістю, відданістю та інтелектуальною свободою, стане величезним кроком до збільшення ваги нині беззахисного мусульманського світу на міжнародній арені.
Саме тому вкрай потрібно започаткувати традицію об’єктивного і наукового дослідження американського суспільства в усіх його аспектах, зокрема в таких як історія, культура, політика, економіка, армія, релігія та масова культура. Це може бути здійснено лише шляхом залучення команди вчених, професіоналів і експертів з міждисциплінарною підготовкою та можливостями. Щоб організувати й тривалий час підтримувати такі дослідницькі зусилля неодмінно слід заснувати дослідницькі інституції з відповідними можливостями, постійною матеріальною базою, гарантованою автономією та інтелектуальною свободою, аби їхні напрацювання були об’єктивними й високоякісними, а самі інституції були здатними як надавати вищу освіту, так і консультувати політиків та бізнес. Ці дослідження допоможуть мусульманському світу краще зрозуміти американське суспільство та його функціонування, а отже дадуть змогу діяти на випередження й звертатись до американського народу, лідерів громадської думки, інтелігенції та політтехнологів, замість того, щоб діяти у відповідь та емоційно, як нині. Саме це нерозуміння американського народу й системи є головною причиною відсутності комунікації та як наслідок відсутності взаєморозуміння й побоювань один одного між мусульманським світом та США і Заходом у цілому. Оця відсутність взаєморозуміння і комунікації в деяких частинах світу трактується як «зіткнення цивілізацій». Щойно мусульманський світ краще зрозуміє США, то зможе більш ефективно взаємодіяти з американським народом, громадськістю та лідерами. Загалом стосунки між двома світами мають великий потенціал до покращення. Культура наукового дослідження американського суспільства та його тенденцій, окрім усього іншого, ще й надасть змогу мусульманським інтелектуалам і лідерам громадської думки звернутись до християнських фундаменталістів та опрацювати разом з ними спільне конструктивне бачення майбутнього світу, адже мусульмани також вірні моральним цінностям і вірять у Друге пришестя Христа.