Така інтелектуальна культура лиш тоді приноситиме нам реальну користь, коли наші вчені зможуть залучити американську інтелігенцію до серйозного діалогу, а як потрібно буде, то й викликати на дебати. Тільки шляхом такого діалогу чи дебатів, які сформують спільне бачення теперішньої дійсності та майбутнього, думки нашого народу, його інтереси та вибір будуть почутими, врахованими і шануватимуться американським народом. І тоді громадська думка в Америці змушуватиме лідерів і уряд позитивно ставитись до справ та інтересів мусульманського світу. Пропагуючи цей принцип звернення до американського народу, моїм головним аргументом є те, що наразі мусульманський світ зосереджений лише на Вашінґтоні (як на єдиному визначальному факторі американської політики) і це не дає результату. Цей підхід недієвий, бо ігнорує той факт, що США є усталеною демократією, за умов якої лідери залежні від громадської думки. Оскільки цей підхід не передбачає освіту та інформування громадськості, він не виправдовує себе. Наслідком чого є розчарування й зневіра, а далі – відчуття безпомічності та злість. Цим користаються екстремісти, проповідуючи насилля і тероризм. А цим, у свою чергу, користаються екстремісти на Заході, виправдовуючи різні теорії, такі як зіткнення цивілізацій, світоглядний хрестовий похід деяких фундаменталістів, расизм і ненависть до ісламу. До цього приєднались і провідні західні медіа, що мають зиск від сенсаційності та слідують корпоративним інтересам. Вони не зводять очей із багатств та ресурсів мусульманських країн і зробили все можливе для розпалювання ненависті до мусульман. Усе це спричиняє нестабільність в мусульманських країнах, що надалі тільки погіршується в результаті жорсткої політики Заходу щодо тієї чи іншої мусульманської країни. Наслідком цього стає відплив капіталу із мусульманських країн на Захід, від чого виграють західні корпоративні інтереси. Через нестабільність і безлади переважна більшість правителів та правлячих еліт мусульманського світу також тримають свої заощадження (що накопичені з ресурсів або важкої праці народів мусульманських країн) на Заході.