1. Релігійна боротьба
В Європі тоді були дуже неспокійні часи. Люди турбувались про спасіння – порятунок у вічному житті. Католицька доктрина говорить, що людина може бути врятована своєю вірою в Бога, його або її доброю роботою, живучи доброчесним життям, дотримуючись таїнств (таких як хрещення, меса й покаяння), здійснюючи паломництва до святих місць та молячись Христу і святим. Церква також продавала індульгенції. Віруючі, що боялись покарання в загробному житті, могли купляти індульгенції. Придбання індульгенції обіцяло зменшити це покарання шляхом використання «скарбниці добрих діянь», у якій зберігались добрі вчинки Христа й святих. Акцент Католицької справи на ритуалах та добрих діяннях разом із можливістю продавати індульгенції надавали їй неймовірної ваги в суспільстві, чим і зловживали представники церкви. Це спричинило розчарування в Католицькій церкві й наслідком став протест, що започаткував Реформацію. Мартін Лютер (1483-1546), німецький священник, та Жан Кальвін (1509-1564), французький правник, що став теологом, були основними інтелектуальними архітекторами реформаційних ідей у той час. Основи їхніх вчень можна коротко підсумувати так.
Мартін Лютер:
а) Бог є люблячим і дарує своє милосердя грішному людству.
б) Спасіння є результатом лише однієї віри, яка є «божим даром» грішникам.
в) Вміння прожити добре життя не є причиною для спасіння, а лише наслідком: коли чоловіки й жінки повірять, віра врятує їх, то зможуть жити згідно моралі. Ця ідея відома як «спасіння одною вірою».
г) Церква та її лідери не є непогрішимими. Лише Священне писання не містить помилок.
ґ) На відміну від Католицької церкви, яка вважала, що спасіння можливе лише через церкву та кліриків, які були привілейованою групою й мали особливий зв’язок із Богом, Лютер заявив, що кожен може мати зв’язок із Богом. Ця думка стала доктриною «священства кожного віруючого».
Жан Кальвін:
а) Кальвін розумів Бога як шанобливого володаря, всезнаючого і всемогутнього, який творить світову історію й безперечно повинен перемогти Сатану. Аби ця перемога відбулась, Бог обирає певних людей в якості своїх посередників, що вказуватимуть дорогу до Небесного царства. Для цих людей – «святих» чи «обраних» – Бог приготував вічне спасіння на небесах.
б) Про людину можна дізнатися, чи є вона «обраною», по тому, що намагається жити як святий. Бог очікує від своїх обраних гарного служіння суспільству невтомною працею «за покликанням» чи за родом своєї діяльності. Тобто замість католицького акценту на добрих діяннях, Кальвін наголошував на якості самої роботи й доводив, що досягнення успіху в самодисципліні й самоконтролі, а також наведення порядку як у своєму житті, так і в житті суспільства в цілому, є ознаками того, що ця людина може належати до числа обраних.
в) На відміну від Лютера, котрий вважав, що християни повинні прийняти існуючий соціяльний лад, Кальвін закликав християн бути активними, змінювати суспільство та державний лад таким чином, щоб вони відповідали Божим заповідям, записаним у Біблії.
г) Кальвін перетворив швейцарську Женеву на священну співдружність, де обрані регулювали поведінку та мораль кожного. Женева стала центром реформістів з усього світу. Кальвін хотів, аби вся Європа була перетворена за зразком Женеви.
ґ) На відміну від Лютера, що писав переважно для німців, кальвінова книга «Вчення християнства» (1536) призначена для всіх християн.
Перший розкол християнства стався 1054, коли був розрив між Східною церквою, котру очолював імператор Візантії, та Римською Католицькою церквою, очолюваною Папою. Після цього Римська Католицька церква зберігала єдність християнства під своїм прапором у Західній Європі. В 16 столітті протестантська Реформація спричинила серйозний розкол уже в західноєвропейському християнстві. Цього разу Західна Європа була розколота на теологічному ґрунті. Говорячи спрощено, більшість південних країн залишились католицькими, в той час як більшість північних країн перейшли в протестантизм. Ірландія, Італія та Іспанія залишились католицькими. Англія, Франція, Шотландія, Нідерланди та Швейцарія розвинули головні або важливі кальвіністські складові. Більша частина Німеччини та Скандинавія віддали перевагу лютеранству. Боротьба за прихильність віруючих і за переходи призвела до гонінь і цензури. «Індекс заборонених книг» став організаційною частиною церковного життя. Боротьба за політичну владу призвела до воєн у 16 столітті, в яких католики та протестанти масово різали один одного. Вбивства і гоніння на протестантів призвели до їх масової міграції із Європи до Америки.