Ти його бачив?!
Він стояв на стіні. Підтримував однією рукою полоненого американця, іншою стріляв.
Чому ти не застрелив його?
Усе сталося занадто швидко. Я не встиг…
Не встиг?! Адже ти — чемпіон дивізії зі швидкісної стрільби з пістолета… Ні, ти напевно все переплутав. Два чоловіки не можуть накоїти такого!
Але…
Слухай мене уважно! Фортецю атакували як мінімум дві сотні повстанців. Напередодні бурі я наказав посилити охорону. Незважаючи на вжиті заходи, повстанці змогли непомітно підібратися до фортеці. І завдали нищівного удару. Але наші солдати героїчно відбили атаку, і противник зазнав тяжких втрат. Відступаючи, повстанці забрали із собою всіх своїх поранених і вбитих.
Але все було зовсім не такі Я бачив…
Що ти бачив? Плутанину, та й тільки. Усе відбулося надто швидко — ти сам мені про це сказав. Навіть у тебе, чемпіона зі швидкісної стрільби, не було ні секунди, щоб вистрілити в нападників. От що повинно бути у твоєму рапорті, інакше мені доведеться віддати тебе під трибунал за боягузтво та відмову виконати наказ.
Азов похмуро кивнув.
Твої приятелі-офіцери повинні написати рапорти, схожі на твій. Простеж за цим. Два чоловіки не в змозі зробити подібні руйнування.
Зейсан не сказав, що якщо все було саме так, йому доведеться давати пояснення начальству. А в нього їх немає. Значить, кар’єрі кінець. Він застрягне в цій чортовій країні до кінця днів, а це для нього повний крах. Він без того вже завинив перед начальством, і врятувати його може лише…
Я був надто м’якотілим. І надто покладався на своїх підлеглих. Цього разу я сам очолю каральну експедицію.
Знищити, думав він. Стерти з обличчя Землі!
Зберіть людей! Ми виступаємо через годину!
У таку бурю? Але ж нічого не видно!
Противникові теж нічого не видно! Він сподівається, що ми будемо відсиджуватися у фортеці. Цього разу я скористаюся його тактикою! Я захоплю його зненацька, так само, як він напав на нас!
РОЗДІЛ 2
Рембо прискорив крок. Він біг із Траутменом на плечі. Скоріше б знайти лощину в цьому хаосі піску та мороку. Він глянув на стрілку компаса й трохи змінив напрямок. Муса біг позаду. Рембо молив Бога, щоб люди, які чекають їх у лощині, не рушили додому через годину. Ноги та плечі нещадно боліли, м’язи зводила судорога, з обдертих мотузкою долонь текла кров, але він лише прискорив біг.
Він відчув, що дорога пішла вгору. От і кінець долини! Незабаром почнеться передгір’я!
Але ще потрібно знайти лощину, де вони залишили коней. Він зупинився, чекаючи на Мусу. Хоч би Муса не дуже сильно відстав, інакше вони можуть загубити один одного.
Із темряви виринув чийсь силует.
Муса зупинився, важко дихаючи.
Лощина повинна бути десь тут, уздовж цього схилу, — Рембо намагався перекричати ревіння вітру. — Візьми правіше, пройди дві тисячі кроків. Якщо не знайдеш, повертай назад і доганяй мене.
А якщо ми не знайдемо ту лощину?
Підемо в гори пішки.
Далеко не втечемо — нас знайдуть солдати.
Вони не стануть нас шукати, поки не затихне буря, — сказав Рембо.
Через годину світанок. Удень буря тихіший.
Нам це теж на руку. Давай не будемо гаяти часу.
Муса зник у мороці.
Рембо звернувся до Траутмена.
Як справи, полковнику?
Це найбільш комфортабельна подорож у моєму житті, Джоне.
Рембо посміхнувся.
Але його посмішка відразу зникла, тільки він відчув, як по його тілу струменіє щось липке й тепле. Поглинений власними думками, він не відчув це раніше.
Він спробував переконати себе в тому, що кровотеча спричинена кулею, яка зачепила його руку, але знав, що це не так.
Куди вас поранено, сер?
У плече.
Боже!
Я затис рану, але кров не зупиняється. Я втрачаю сили.
Рембо відірвав від своєї сорочки смугу матерії й обмотав
нею плече Траутмена. Знявши наконечник, розламав стрілу навпіл і, закручуючи уламок, туго стягнув джгут. Тепер він ішов дуже обережно, рахуючи кожен крок.
Тримайся.
Це ти тримайся, — Траутмен зробив слабку спробу пожартувати й тихо засміявся. Його губи були біля самого вуха Рембо, однак здавалося, голос лунає здалеку.
Рембо йшов, а Траутмен усе продовжував говорити.
Я дотепер не можу повірити в те, що це ти, Джоне. Як це тобі вдалося?
Доля, сер.
Що?
Я зробив те, що ви хотіли.
Не розумію.