Дивуєтесь? Я сам, коли є час, дивуюся, що за такий строк мої погляди змінилися. Як раніше я ненавидів сільську працю, так тепер закоханий у сівалки, молотарки, в племінних корів і в нашу маленьку метеорологічну станцію. Зараз у нас іде сівба, засіваємо ярину. Я, як першокурсник, працюю не в полі, а в коморах — розбираємо і сортуємо зерно. Ця, здавалося б, невесела робота мене так захопила, що й сказати не можу. Я вже відчуваю, що люблю запах пшеничного пилу, угноєного поля, свіжого, щойно з-під корови, молока…
Нещодавно працював на олійні. Робота ця для мене відповідальна, і дали мені її вперше. Я не впорався, олія в мене вийшла кепська. Я всю ніч проплакав, — не подумайте, що мені перепало, ні, просто так, я відчував себе нещасним від того, що погано оволодів улюбленою справою.
І ще чим я щасливий — це навчання. Я не думав, коли їхав сюди, що тут, крім догляду за свиньми, займаються чимось іншим. Ні, тут, особливо взимку, я можу вивчати загальноосвітні науки, досхочу читати книжки.
Тепер — головне, про що я повинен вам сказати, не знаю, як би делікатніше висловитись. Словом, брати улігани, ваш друг і однокашник Миколка Циган розучився красти. Правда, останнім часом мене не тягло до цього і в Шкіді, але там випадок наштовхував, примушував робити незаконне. Тепер же ніщо не примусить мене вкрасти, я це відчуваю і вірю в безпомильність цього почуття…
Я оглядаюся назад. Чотири роки тому я гопничав у Вяземській лаврі, був вартовим у хазушників. Тоді моєю мрією було стати вправним злодієм, шніфером або квартирником. Я не думав тоді, що ідеал мій може змінитись. А тепер я не вірю своєму минулому, не вірю, що колись я попав по підозрі в мокрому ділі до лаври, а потім і в Шкіду. Їй, Шкіді, я зобов'язаний своїм сучасним і майбутнім.
Я записався в комсомол, пройшов піврічний стаж кандидата і став дійсним членом. Уже висунувся — призначили інструктором гуртка фізичної культури. Отже, за майбутнє своє я не боюся — темного попереду нічого не видно…
Однак про себе, мабуть, досить. Безсовісний і Бик теж дуже змінилися внутрішньо і зовнішньо. Безсовісний погладшав — не впізнаєте, коли побачите, — і Бик теж погладшав, хоч здавалося, що при його комплекції це вже неможливо. Тут його, між іншим, звуть Безрогим биком.
А Гужбана в технікумі вже нема. Уявіть собі, виявилося, що у нього є здібності до механіки, і його перевели в Петроград, кудись на завод чи в профшколу — не знаю…
Я радий, що він пішов. Він — єдина людина на світі, яку я щиро ненавиджу.
У нас в технікумі вчаться не тільки хлопці, а й дівчата. Я закрутив з одною дуже гарненькою і дуже розумною. Думаю, що вибрав собі «товариша життя». Мріємо (не смійтеся, хлопці) служити на благо суспільства, а зокрема радянського села, рука в руку.
Пишу вам і не знаю — чи всі, з ким заочно розмовляю, ще в Шкіді. Пишіть, як у вас? Що робите? Що нового?
Лишаюся давній шкідець, товариш, що пам'ятає вас,
Миколка Циган».
Тоді ж одержали листа від Янкеля і Пантелєєва. Вони писали з Харкова, повідомляли, що їздять по південних губерніях як кореспонденти якогось кіножурналу. Їхній лист був короткий — всього листівка, — але від нього віяло молодою свіжістю і радістю.
У червні відбувся пленум Юнкому. В той час в Юнкомі уже було тридцять членів. На пленумі виступив Японець.
— Товариші, — сказав він, — я говоритиму від лиця засновників нашої організації, від лиця Центрального комітету. В комітеті вже не вистачає трьох, лишилися тільки я та Єльховський. Незабаром підемо й ми. Ставлю пропозицію — переобрати Цека.
Пропозицію прийняли і обрали новий Цека, перейменувавши його в Бюро. Головою Бюро обрали Старолипського — Голого пана.
На початку липня в Шкіді з дозволу губвно й губкому комсомолу було організовано ядро юних піонерів, до якого спочатку прийняли тільки шість чоловік — ті з малечі, які найбільше зміцніли.
В серпні з школи пішли Кальмот і Сашко Пильников. Кальмот поїхав до матері. Пильников склав іспити в Педагогічний інститут.
Останнім пішов Японець.
Він пробував разом з Сашком потрапити в Педагогічний, але його не прийняли через малий зріст, недостатньо солідний для звання халдея. Проте нарешті пішов і Японець. Знайшов місце завідуючого клубом в одному з відділень міліції.
Так розсипалося по різних містах і селах четверте відділення, що було при заснуванні Шкіди першим. Давні, справжні шкідці пішли, на їх місце прийшли нові.