Їржі Гаїчек
Народився 1967 року в м. Чеське Будєйовіце, працює банківським службовцем.
Автор восьми книжок — романів та збірок оповідань. Його найновіші романи, «Сільське бароко» (2005) та «Риб’яча кров» (2012), здобули найбільше визнання у критиків та читачів, обидва нагороджено премією Magnesia Litera, 2006 та 2013 року. У вересні 2016 року у Чеській республіці відбулася прем'єра фільму «Крадій Зелених коней», знятого за однойменною книжкою письменника. Твори Їржі Гаїчека перекладено вісьмома мовами, зокрема англійською, італійською, польською, угорською, хорватською, македонською, білоруською, і ось тепер світ побачив український переклад.
Примітки до електронної версії
Перелік помилок набору, виявлених і виправлених верстальником
С. 43: До нашого [баракау] => барака вода не підступить, ми високо.
С. 209: — Чому ти про це говориш? — [запитуаю] => запитую я й доливаю по третій.
С. 245: У цей момент я побачила за [віном] => вікном Петрове обличчя.
С. 251: — [Важаєш] => Вважаєш, вони домовляться?
С. 301: Захряснулися [дверцятя] => дверцята вантажівки, мотор зашумів, і меблі в багажнику, перев’язані мотузками, захиталися.
С. 302: Лише залишки брусів стирчали, як поламані шпильки, і побита черепиця [валялался] => валялася в траві неподалік.
С. 303: — Цей табір проти атомної енергії триватиме три дні, — казав мені пошепки на вухо [Сладек] => Славек, — жити можна в шкільному спортзалі в Тині.
С. 304: «Організаційний комітет його позичив», — пояснював [Сладек] => Славек за кермом.
С. 315: Я була слабкою, але вже чекала на вечерю, хоча Надя від [цією] => цієї думки лише посміхнулася.
С. 329: [Долухаюся] => Дослухаюся до його поради й за півтори години зупиняюся на освітленій заправці.