У Львові — бої між поляками і українцями.
На зїзді хліборобів власників вийшло по нашому бажанню. Сторонники Гейдена (Кочубеїв) зобачивши, що їх не сила; що більшість з Левченком і Коваленком, перефорсували були заборону з'їзду. Але нам удалося осягнути дозвіл у гетьмана. Завтра їх зїзд.
Мав збори з Кубанцями, а рано був в штабі Коваленка. Нині ґенеральний бій з Гейденом і товаришами в салі "Оґніво", на їх зїзді.
Був у мене (поет) Кічура в справі галичан. Галицька Рада взиває їх всіх ставитися до стрільців і вертати до Галичини, де почалися бої з поляками. Він уважав, що Київ важніше від Львова. Домагався моєї інтервенції в цій справі.
Просив я міністра Славинського, щоб приняв делєґацію Чорноморців. Він згодився, але наперед я мусів йому пояснити, що ця справа обходить і його теж; що він не лише міністер праці, а взагалі член уряду української держави, отже повинен цікавитися всіми справами, які цю державу обходять, не лиш своїм ресортом.
Події прибирають неможливий зворіт. Побачення в Скороходах, несамовиті чутки про загальне представництво "всеї Росії" на мировім конґресі, про місію Дорошенка і т. п. Отже цей останній в Берліні пертрактує про границі з Росією, а гетьман в Скороходах готується до походу на Москву. В міністерстві закордонних справ стрів Айхельмана. Національний Союз, всупереч обіцянки (минулої середи) порозумітися в цій справі з нами, вже призначив дату національного конґресу і усталив, з яких Груп він складатиметься[40].
6-го увечері був у Клюбі. Олесь ґратулював з приводу нашої перемоги, під чим він розумів розпад партії "собственників" та поражку Гейдена.
8-го був в палаці у гетьмана. Це лише його тінь.
Говорить і ділає так, наче б завтра мав перестати бути гетьманом. Він одержав відомості, що Антанта зле ставиться до нас. Коли я завважив, що таке мабуть хочуть в його вмовити москвофіли, образився. Сказав, що про це він знає теж, але поза тим має певні відомості. Я зрозумів, що мабуть він мав дістати щось невтішне щодо своєї особи. Хотів говорити йому про плян Національного конґресу, але він був якийсь дивно байдужий. Скаржився, що "собственники" умисне спровадили йому на голову, щоб його скомпромітувати, Пурішкевича[41], що він зірвав з ними. Але за моїми відомостями справа малася трохи інакше. Бо коли б було так, як казав гетьман, то нащо терпіти у Києві всю цю московську "свистопляску"? Російська преса шаліє, не посідаючись з радости. Творяться військові російські дружини. Іде пропаґанда — словом і друком — за ''єдину і неділиму". Пурішкевич розривається на з'їзді і домагається узброєння "собственників". Обидва табори лаштуються до вирішального бою і кождий має страху перед другим. Один сподіваючись мати за собою орґанізований, хоч і кепсько, урядовий апарат, другий — національну, зреволюціонізовану стихію.
Увечері на засіданню з Національним Союзом обговорювано обидва проекти скликання Національного конґресу. Шемет і я хочемо змобілізувати всіх міністрів-українців, щоб змусити їх негайно змінити політику, яку веде теперішний уряд. Здається, що гетьман уникає приняти ясне рішення: вагається між двома бігунами. Хвиля мусить змити його. А шкода!
Вчора Богун (Чудінов) з нової партії власників (колишній РУП-іст), повідомив мене, що нова партія земельних власників, яка відкололася від Гейдена, вибрала мене до Управи. Це треба вияснити, бо там не маю наміру бути. Хочуть видавати часопис і усталити з нами спільну тактику і акцію щодо Національного конґресу.
Був на засіданні Правничого Товариства. Познайомився з головою. Був реферат про гетьманську владу і про сойм. Я опинився в меншості, яко "реакціонер", бо обстоював історичність гетьманської влади. Вибрали мене до комісії для розгляду основних законів держави. Тепер Г. Ч. оповідав про чутки, які кружляють в російських колах з приводу перемоги над Гейденом. Приїхав Міхновський. Росіяни дуже злі, що Коваленкові удалося потягти з'їзд за собою.
10-го був Лисенківський вечір. Лишився в душі такий самий несмачний осад, як на вечері Стеценка. По першій павзі я покинув салю.
В Літ. — Арт. Клюбі чув, що німці проти конґресу. Не хоче його і гетьман. Нова хвиля большевизму. В Німеччині революція.
11-го був в Клюбі. Богун та інші з нової партії власників радили про нашу тактику. Богуна не бачив я від 1907 року. Думаю, що йому, його необережности, завдячую мій арешт уліті того року, бо він, будучи "нелеґальним", коли приїхав тоді на з'їзд українських соц. — демократів у Києві, ночував у мене.
40
"Похід на Москву"… Мав я тут на увазі намагання білих царських ґенералів включити Україну в свою акцію відбудови "єдиної неділимої" Росії.
41
Пурішкевіч, "русскій" молдаван, посол до Держ. Думи від Бесарабії, (монархіст, крайній правий, його політичні виступи в Д. Думі носили подекуди оперетковий характер. Тим не менше, мав багато прихильників в рос. монархічнім світі. Пурішкевіч був орґанізатором убійства Распутіна.