Відтак чарівник поманив черепаху — єдину на той момент — і запропонував їй гратися в черепаху. І черепаха — єдина на той момент — стала гратися.
Словом, поступово чарівник поспілкувався з усіма тваринами, птахами й рибами, визначивши кожному спосіб гри.
І вже надвечір, коли, проживши черговий день, люди й інші земні створіння починають відчувати втому, прийшов чоловік («Зі своєю маленькою донечкою?» — «Так, зі своєю улюбленою маленькою донечкою, яка сиділа у нього на плечі[85]») й поцікавився:
— Що це за гра така, о верховний чарівнику?
І відповів сивий чаклун:
— О сину Адама, це гра у Великий початок, але ти надто розумний для неї.
Чоловік шанобливо вклонився:
— Твоя правда, я надто розумний для цієї гри, та все ж зроби, аби всі звірі корилися мені.
Ну а поки обоє розмовляли, краб на ім’я Пау Амма, чия черга ось-ось мала надійти, тишком-нишком подався в бік моря і щез у його хвилях, міркуючи при цьому так:
— Я сам собі бавитимусь на морському дні, й не буду підкорятися жодному синові Адама.
Ніхто не помітив утікача за винятком маленької дівчинки, що сиділа на плечі чоловіка. А гра тривала, аж доки всі тварини одержали належні вказівки. Тоді верховний чарівник обтрусив руки й вирушив світом, щоб подивитися, чим займаються звірі.
Він пішов на Північ, мої любі, виявивши там слона — єдиного на той момент, — який своїми бивнями розривав новостворену, спеціально для нього підготовлену, землю і витоптував її своїми масивними ногами.
— Кун? — спитав єдиний на той момент слон, що означало: «Так?»
— Пая кун, — схвально кивнув головою чаклун, що означало: «Хай буде так».
Він дихнув на кам’яні брили та земляні грудки, вибрані слоном, і вони стали Гімалайськими горами[86], які ви можете знайти на карті.
Далі чарівник попрямував на Схід[87], виявивши там корову — єдину на той момент, — яка мала пастись на спеціально для неї підготовленій луці. Щоправда, корівчина встигла навідатися ще й до сусіднього лісочка, ум’явши всю його рослинність, і тепер спочивала, меланхолійно пережовуючи зелену жуйку.
— Кун? — стрельнула вона очима.
— Пая кун, — заспокоїв чародій, а сам дихнув спочатку на голу землю, якою пройшовсь невтомний язик корівки, потім — на місце, де та лежала, й утворив таким чином Велику Індійську пустелю і пустелю Сахара[88]. Їх ви теж можете знайти на карті.
Згодом він узяв курс на Захід, виявивши там бобра — єдиного на той момент, — який будував гаті уздовж гирла широких річок, спеціально для нього підготовлених.
— Кун? — промимрив стомлений гризун.
— Пая кун, — відповів чаклун, а сам дихнув на повалені стовбури дерев і на тихі води, внаслідок чого виникли болотисті низини Флориди[89], що їх теж ви можете знайти на карті.
Врешті верховний чарівник подався на Південь, виявивши там черепаху — єдину на той момент, — яка кігтями своїх лап завзято греблась у піску, спеціально для неї підготовленому. Високо злітаючи, піщані крупинки і камінці плюскалися далеко в море.
— Кун? — проскрипів її голос.
— Пая кун, — задоволено усміхнувся чарівник, а сам дихнув на піщинки й камінчики, що впали у морську гладінь, і вмить з’явились мальовничі острови Борнéо[90], Целéбес[91], Сумáтра, Ява й решта островів Малайського архіпелагу[92], який ви так само можете знайти на карті!
Незабаром чарівник зустрів на березі річки Перак[93] того самого чоловіка й окликнув його:
— Агов, сину Адама, чи всі тварини підкоряються тобі?
— Так, — відповів той.
— І вся Земля тобі підкоряється?
— Так, — визнав він.
— І все Море тобі підкоряється?
— Ні, — зітхнув чоловік. — Один раз удень та раз уночі море заповнює річку Перак і жене прісну воду углиб джунглів, підтоплюючи мою оселю; знову ж таки, один раз удень та раз уночі воно відступає, забираючи з собою всю річкову воду, внаслідок чого лишається самісінький мул, а моє каное[94] перекидається. Це ти загадав йому гратися так?
— Не я, — заперечив чаклун. — То якась нова, погана гра.
— Дивись! — вигукнув чоловік.
А в цей час море велично хлинуло в гирло річки Перак, погнавши назад річкову воду, яка вийшла з берегів і затопила далеко вглиб темно-зелену гущавину джунглів, сягнувши хатини чоловіка.
— Щось не те, — спохмурнів чародій. — Готуй-но, друже, своє каное. Треба з’ясувати, хто це бавиться з морем.
86
Гімалаї — найвища гірська система земної кулі; розташована на території Пакистану, Індії, Непалу і Китаю.
87
У географічному сенсі означені напрямки подані не завжди правильно; втім, для казок це цілком припустимо.