Голос Грега обірвався.
- Який дурний сон, - сказала Шері, сміючись.
- Але саме тому я не хочу брати з собою камеру, - наполягав Грег. - Я думаю...
- Візьми її, Грег, - перебила вона. - Це не тільки твоя камера, ти ж знаєш. Ми всі четверо були в будинку Коффманів. Вона належить нам усім чотирьом. Візьми її.
- Але навіщо, Шері? - запитав Грег.
- Просто для приколу, ось і все. Вона робить такі дивні знімки.
- Це точно, - пробурмотів Грег.
- Я не придумала більше ніяких розваг для вечірки, - сказала йому Шері. - Я хотіла взяти напрокат якийсь страшний фільм, але мама каже, що ми повинні піти на вулицю. Вона не хоче, щоб її дорогоцінний будинок був зіпсований. Тож я подумала, що ми могли б сфотографувати всіх цією дивною камерою. Ну, знаєш. Подивитись, які чудні фотки вийдуть.
- Шарі, я справді не хочу...
- Принеси, - наказала вона. І поклала слухавку.
Грег довго стояв, втупившись у слухавку, важко думаючи, намагаючись вирішити, що робити.
Потім поклав слухавку на місце і неохоче попрямував до своєї кімнати. З голосним зітханням він витягнув камеру зі схованки в узголів'ї ліжка.
- Це ж день народження Шарі, врешті-решт, - промовив він уголос до себе.
Його руки тремтіли, коли він підіймав камеру. Він зрозумів, що боїться цього.
«Я не повинен цього робити», подумав він, відчуваючи важкий вузол страху внизу живота.
«Я знаю, що не повинен цього робити!»
Сімнадцята глава
- Як справи, Пташко? - покликав Грег, пробираючись через внутрішній дворик, викладений плитняком.
- Краще не буває, - відповів той, даючи другові «п'ять».
- Єдина проблема в тому, це те, що відтоді, як м'яч потрапив у мене, - продовжував Пташка, насупившись, - час від часу я починаю... кудкудакати, як курка!
Він сплеснув руками й почав ходити по подвір'ю, кудкудакаючи на все горло.
- Гей, пташко, йди неси яйце! - крикнув хтось, і всі засміялися.
- Пташка знову за своє, - сказав Майкл, хитаючи головою. Він дружньо поплескав Грега по плечу. Майкл, з рудим нечесаним волоссям, був одягнений у вицвілі джинси й гавайську спортивну сорочку у квіточку, на три розміри більшу за нього.
- Де ти взяв цю сорочку? - запитав Грег, тримаючи Майкла на відстані витягнутої руки за Майкла за плечі, щоб помилуватися нею.
- Сам зшив зі старої скатертини, - відповів Пташка, все ще сплескуючи руками.
- Мені його подарувала бабуся, - сказав Майкл, насупившись.
- Це ж авторський хенд-мейд, - перебив Пташка. Одного жарту йому було замало.
- Але чому ти її вдягнув? - запитав Грег.
Майкл знизав плечима.
- Все інше було брудним.
Пташка нахилився, підняв з газону маленьку грудочку бруду і втер її Майклу на спину.
- Тепер і ця брудна, - заявив він.
- Ах ти ж... - Майкл відреагував з грайливою злістю, схопивши Пташку і штовхнувши його в огорожу.
- Ти приніс її?
Почувши голос Шарі, Грег повернувся до будинку і побачив, як вона біжить через внутрішній дворик у його напрямку. Її чорне волосся було зібране в одну косу, а на ній був об'ємний шовковистий жовтий худі, що спадав на чорні спандексові легінси.
- Ти приніс її? - нетерпляче повторила вона. Браслет-оберіг, наповнений крихітними срібними дармовисами - подарунок на день народження - дзвенів на її зап'ясті.
- Так, - Грег неохоче підняв камеру.
- Чудово, - заявила вона.
- Я справді не хочу... - почав Грег.
- Можеш спершу сфотографувати мене, адже це мій день народження, - перебила його Шері. - Ось так. Як тобі це? - вона стала у витончену позу, притулившись до дерева, закинувши руку за голову.
Грег слухняно підняв камеру.
- Ти впевнена, що хочеш це зробити, Шері?
- Так. Швидше. Я хочу всіх сфотографувати.
- Але ж це, напевно, вийде дивно, - заперечив Грег.
- Я знаю, - нетерпляче відповіла Шері, утримуючи позу. - У цьому і є вся забава.
- Але, Шері…
- Майкла вирвало на сорочку, - почув він, як Пташка розповідає комусь байки біля живоплоту.
- Це не правда! - закричав Майкл.
- А як інакше зроби такі кольорові візерунки? - запитав Пташка.
Грег почув гучний сміх, і все це на адресу Майкла.
- То ти сфотографуєш? - Шері закричала, тримаючись за стовбур дерева.
Грег направив на неї об'єктив і натиснув кнопку. Камера задзижчала, і з'явився нерозгорнутий білий квадрат.
- Гей, а ми що єдині хлопці, яких ти запросила? - запитав Майкл, підходячи до Шері.