ГОЛОС: Хто відповідає за нього?
ГОЛОС: Пошилися в дурні.
ГОЛОС: Ага, ви пошилися в дурні. (Регіт.)
ГОЛОС: Тиша.
ГОЛОС: У нього спільники.
ГОЛОС: Та ні. Саме тому, що в нього немає спільників, йому і вдається завше втекти.
ГОЛОС: Він зовсім сам.
ГОЛОС: Зовсім сам, як герої.
ГОЛОС: Шукайте по закапелках коридору.
ГОЛОС: Він десь зачаївся.
ГОЛОС: Мабуть, зашився в якийсь ванькирчик | тремтить.
ГОЛОС: Тремтить, та тільки не через вас.
ГОЛОС: Зукко не з тих, хто тремтить, він плює вам у пику.
ГОЛОС: Зукко плює у пику всім.
ГОЛОС: Він десь недалеко.
ГОЛОС: Це нова камера. З неї не втечеш.
ГОЛОС: Неможливо.
ГОЛОС: Абсолютно неможливо.
ГОЛОС: Зукко гаплик.
ГОЛОС: Зукко, може, й гаплик, але зараз він дереться на дах і плює вам у пику.
Зукко, з голими торсом і ногами, з'являється на гребені даху.
ГОЛОС: Що ви там робите?
ГОЛОС: Негайно спускайтесь. (Регіт.)
ГОЛОС: Зукко, тепер вам амба. (Регіт.)
ГОЛОС: Зукко, Зукко, скажіть, як це у вас виходить, що ви й годинки не посидите за решіткою?
ГОЛОС: Як це ти робиш?
ГОЛОС: Як ти пролазиш? Покажи нам!
ЗУККО: Я проходжу. Горою. Крізь мури пробиватися не треба, бо за мурами інші мури, скрізь тюряга. Тікати треба по дахах, до сонця. Між сонцем і землею муру зроду не змуруєш.
ГОЛОС: А охоронці?
ЗУККО: Охоронців не існує. Досить просто їх не бачити. Принаймні, я міг би згребти їх по п’ятеро одною рукою і миттю розчавити.
ГОЛОС: А звідки у тебе ця сила, Зукко, звідки ти береш свою силу?
ЗУККО: Коли я лізу, я так і пру, перепон я не бачу, а що я не дивлюсь на них, то вони самі падають переді мною. Я одинак і силач, я носоріг.
ГОЛОС: А як же твій батько і твоя ненька, Зукко? Не треба було займати батьків.
ЗУККО: Вбивати своїх батьків цілком природно.
ГОЛОС: А як же дитина, Зукко? Дітей не вбивають. Вбивають ворогів, вбивають людей, здатних до самозахисту. Але не дітей.
ЗУККО: Ворога я не маю і на людей не нападаю. А чавлю інших тварин не від злості, а тому, що їх не помітив і наступив на них ногою.
ГОЛОС: А гроші ти маєш? Ти десь приховав гроші?
ЗУККО: Ніяких грошей я ніде не маю. Гроші мені не потрібні.
ГОЛОС: Та ти герой, Зукко.
ГОЛОС: Голіаф.
ГОЛОС: Самсон.
ГОЛОС: Хто такий Самсон?
ГОЛОС: Марсельський бандит.
ГОЛОС: Я знав його у в'язниці. Справжній звірюка. Міг віддубасити десятьох за раз.
ГОЛОС: Брехло.
ГОЛОС: Голими кулаками.
ГОЛОС: Ні — щелепою осла. І він не з Марселю.
ГОЛОС: Його схитрувала жінка.
ГОЛОС: Даліла. Попався через волосся. Я цю історію знаю.
ГОЛОС: Жінка-зрадниця завжди знайдеться.
ГОЛОС: Без жінок ми б усі були на волі.
Сонце підбивається вище, осяйне, незвичайно променисте.
Раптом схоплюється буревій.
ЗУККО: Погляньте на сонце. (На подвір’ї западає глибока тиша.) Ви нічого не бачите? Не бачите, як воно ходором ходить від краю до краю?
ГОЛОС: Я не бачу нічого.
ГОЛОС: Сонце нам очі виїдає. Сліпить нас.
ЗУККО: Дивіться, що з сонця випинається. Це кінчик сонця — з нього і дує вітер.
ГОЛОС: Як це? У сонця є тюхтюльчик?
ГОЛОС: Заткніться!
ЗУККО: Поворушіть головою: ви побачите, він ворушиться з вами.
ГОЛОС: Що ворушиться? Я не бачу, щоб щось ворушилося.
ГОЛОС: Як, по-вашому, може щось ворушитися, там, нагорі? Там усе прикріплено на віки вічні, присобачено, забито гвіздками.
ЗУККО: Це джерело вітрів.
ГОЛОС: Більше не видно нічого. Все тоне в світлі.
ЗУККО: Поверніться лицем на схід, і воно туди зміститься; а, якщо ви повернетеся лицем на Захід — воно теж піде за вами.
Зривається ураганний вітер. Зукко заточується.
ГОЛОС: Він божевільний. Зараз він упаде.
ГОЛОС: Стій, Зукко; ти ж розіб'єшся.
ГОЛОС: Він божевільний.
ГОЛОС: Зараз він упаде.
Сонце підбивається вище, стає сліпучим, як спалах атомної бомби.
Більше не видно нічого.
ГОЛОС (кричить): Він падає.
Примечания
1
На пляжі Діл висадився Юлій Цезар, почавши завойовувати Англію (прим. перекладача).