дивитися тільки ж не знати як тому шрадити бо журба його міцно тримається очі болять як
багато горя набачаться і як самі горюють болять аж поки весь біль через них не вийде а він
так тяжко виходить як трава крізь камінь проростає і очі тоді дуже мучаться якби в мене
було чотири ока то було би ліпше бо два ока дивилися б а два інші спали а потім мінялися б
то їм було би легше
пальцями я про тебе думаю і пам'ятаю вузлики на пальцях зав'язую щоб не забути нічого і
руки в мене всі вузлуваті пальцями я твої сліди обмацую бо ще сліди твої у лісі залишились
припадаю до твоїх слідів і пальці у мене болять за тобою
радість моя як я скучила за тобою
руки Іванові міцно так мене тримають Іван любить мене на руках носити каже що я легка як
пір'їнка мені тоді так легко робиться очі заплющую і думаю що добре коли люди одне
одного на руках носять чоловіки жінок носять своїми руками а жінки чоловіків своїм серцем
серце сильніше за руки бо більше може узяти і як візьме то вже не випускає руки іванові
втомлюються він мене поставить на землю а я його все у серці тримаю не випускаючи коли
прощалися то я його міцно обійняла руками але руками втримати не можна очима втримати
не можна серцем тільки тримати треба але серце від того болить я перші дні дуже за ним
плакала так мені одразу всі сльози виплакались щоб на потім не залишатися любов наша
гірка як полин гірко гірко мені без моєї любові забрали любов мою від мене і серце моє не
втішиться він ще оглянувся і всміхнувся мені тільки самими губами тільки очі не сміялись
очі були як озеро що от-от сльозами розіллється і так я його запам'ятала як озеро і потім
цілий вечір від нашого прощання у мене руки боліли і я все дивувалась що так за ним тужу в
грудях не тисне і серце не щемить тільки руки болять нестерпно так я за ним руками тужила
не знаю скільки ще мені днів жити без тебе бо я вже натомилась скучати за тобою все думаю
що якби мені веселкою перейти то ми б тоді й зустрілися тільки ноги в мене болять щоб
самій ходити рук мені твоїх не вистачає які мене носили а я тебе у серці тримаю так як
тримала
сережки у мене були срібні від матері срібна качечка тільки ту що з лівого вуха загубила а
ту що в правому носила потім мені батько таку саму подарував тільки та дірочка в лівому
вусі заросла вже то мачуха мені її вдруге проколювала хоч і не хотіла спершу і так у мене та
дірочка дотепер болить від нелюбові хоч і багато років минуло а та що в правому мамина та
ніколи не боліла то іноді я думаю що все у світі через любов і з любові я любов материну
правим вухом відчуваю
сина я ще хотіла би народити для тебе тільки не встигла не знала що так швидко ти підеш
від мене холодно там мабуть було у тій Фінляндії там морози міцніші ніж у нас холодно
мабуть там тобі було помирати скажи мені чи дуже тобі боліло не хотіла би щоб тобі було
боляче так мені шкода що не було у нас із тобою сина очі у мене все боліли бо я видивлялась
на дорогу чи тебе немає виходила з лісу до трамвая може якийсь трамвай тебе привезе і
потім навіть не повірила що тебе немає і що так ця війна закінчилась і тебе забрала а потім
нова війна почалась і колію трамвайну розібрали ми тоді пішки до микільської слобідки
ходили і така довга була й тяжка ця дорога
смерть це так що ми все одно разом тільки мені тебе не видно
скучаю за снами про тебе хочу щоб ти у снах до мене приходив часто бо так мені тужно без
тебе а як ти наснишся то вже й так ніби ми побачились і день мені тоді легше пережити
сни мені сняться різнокольорові завжди дивувалась як зі сну прокинуся чи справді то було
чи тільки мені привиділось хоча бувало що тяжкі сни снилися лякали мене а потім день
видавався недобрий часто мені снилося що я вовчих ягід наїлась а від них не можна
врятуватись і мені помирати доведеться і я тоді бігаю по лісі шукаю цілющої трави тільки не
знаю якої трави треба проти такої отрути і ридма ридаю і згадую що мені батько вовчі ягоди
показував і казав щоб їх не їсти бо то доню отруйне так мені було страшно від того сну а то
ще сниться що я тікаю від когось біжу ноги збиваю і прошу сосни порятуйте мене сосни
гілки опустять і дороги за мною немає бо там густий чагарник зробився добігаю до річки і
прошу щоб річка мене порятувала вода розступиться я перейду по піску на другий берег
води зімкнуться і вже більше нема дороги а за річкою близько вже наша хата а там мені