Щоб уночі самій зостатись в спальні:
З тобою няня завтра хай не спить.
Візьми оцей фіал. Як ляжеш в постіль,
Усю до краплі випий рідину.
І вмить тобі по жилах піде холод,
І летаргічний сон тебе скує,
Твій пульс замре; ні тіла теплота,
Ні дихання слабке - ніщо й ніколи
Не викаже, що ти іще жива;
Троянди уст твоїх і щік зів’януть,
Обернуться на попіл неживий;
Очей твоїх зачиняться враз вікна
Так, ніби їх загородила смерть
Від світла ясного життя; зомліє
Все тіло в тебе так, неначе мертве.
І ось в такій подобі смерті ти
Пролежиш рівно сорок дві години
Й прокинешся, як від солодких снів.
Коли ж уранці прийде наречений,
Щоб розбудить тебе, ти будеш мертва.
Тоді тебе, як звичай наш велить,
В найкращім вбранні, у труні відкритій
Перенесуть у старовинний склеп,
Де здавна спочивають Капулетті.
Тим часом, доки спати будеш ти,
Я сповіщу про все листом Ромео;
Він з’явиться сюди, і разом з ним
Ми будем ждать пробудження твого,
Й до Мантуї Ромео тої ж ночі
Тебе з собою візьме. Вихід є.
І від ганьби тебе він урятує,
Якщо несталість і жіночий страх
Не стануть на заваді смілій справі.
Джульєтта О, дай же, дай! Не говори про страх!
Брат Лор. Візьми і йди. Будь непохитна й дужа
У рішенні своїм. Я надішлю
До Мантуї ченця з листом негайно
Й про все твого Ромео сповіщу.
Джульєтта Любове, сили дай! У ній - рятунок.
Прощай, мій отче!
Виходять.
СЦЕНА 2
Кімната в домі Капулетті.
Входять Капулетті, синьйора Капулетті, мамка та двоє слуг,
Капулетті Всіх запроси, хто тут стоїть у списку.
1-й слуга виходить.
Ти кухарів найми десятків зо два.
2-й слуга Я вам поганих не найму, синьйоре; я випробую
їх спочатку: подивлюся, чи облизують вони собі пальці.
Капулетті І що ж тобі ця проба доведе?
2-й слуга Еге, синьйоре: поганий той кухар, який не об-
лизує собі пальців. А через те таких, які пальців собі не обли-
зують, я й не приведу.
Капулетті Іди вже, йди!
2-й слуга виходить.
Замало часу… Що, як ми не встигнем?
А де дочка? Мабуть, в духівника.
Мамка Авжеж, синьйоре.
Капулетті Він, може, наведе її на розум:
Свавільне і розбещене дівчисько!
Мамка Вона прийшла зі сповіді весела!
Входить Джульєтта.
Капулетті Ну, що, уперта? Де тинялась ти?
Джульетта Там, де мене покуту скласти вчили,
Що не скорилася і гріх вчинила.
Святий Лоренцо наказав мені
До ніг упасти і просить прощення.
Прости, мій тату, я тебе благаю!
Віднині я твоїй скоряюсь волі.
Капулетті Послать до графа! Сповістить його.
І взавтра рано вузол ми зав’яжем.
Джульетта 3 ним стрілась я у келії Лоренцо
И була до нього чемна і привітна,
Наскільки це пристойність дозволяє.
Капулетті Раз так, то і гаразд. Я радий. Встань.
Отак і слід. Я хочу бачить графа.
Пошліть мерщій по нього, я ж сказав!
Як перед богом, наш отець - святий:
Йому недарма дякує все місто.
Джульєтта Ходімо, няню, у мою кімнату:
Ви допоможете мені як слід
Оздоби вибрать на ваш смак, пристойні,
Якими взавтра я себе прикрашу.
Синьйора Кап. Не взавтра, а в четвер, ще маєм час.
Капулетті Ідіть же, йдіть, бо взавтра ж і до церкви!
Джульєтта і мамка виходять.
Синьйора Кап. Не встигнемо все влаштувать на завтра:
Таж скоро ніч!
Капулетті Замовкни! Тсс… Я сам
Візьмусь за справу - і ручусь тобі,
Що буде все гаразд, моя дружино.
Іди ж мерщій Джульєтті поможи
Убрання вибрати. А я не ляжу,
Не спатиму я нині. Залиши
Мене самого. Нині - я хазяйка!
Гей, ви! Розбіглися? Ну, добре, я
Піду вже й сам і сповіщу Паріса,
Щоб він на ранок лагодивсь, на завтра.
І як мені на серці легко стало,
Коли отямилось дурне дівча!
Виходять.
СЦЕНА З
Кімната Джульєтти.
Входять Джульетта й мамка.
Джульєтта Так, це найкраще вбрання. А тепер
Лиши мене на самоті. Всю ніч
Молитися я мушу, люба няню,
Щоб небеса до мене усміхнулись,
Адже ж ти знаєш, чим я завинила.
Входить синьйора Капулетті.
Синьйора Кап. Клопочетесь? Чи вам допомогти?
Джульетта О ні, синьйоро. Вибрали ми все,
Що треба буде нам до шлюбу взавтра.
Будь ласка, залишіть мене саму;
А няня хай цю ніч вам допоможе,
Бо повні руки маєте турбот,
Так спішно все й раптово…
Синьйора Кап. На добраніч!
Лягай. Тобі спочинок необхідний.
Синьйора Капулетті й мамка виходять.
Джульєтта Прощайте! Чи побачимось ми з вами,
Те знає бог… Якийсь холодний страх
Проймає млосно жили і неначе
Морозом сковує гарячу кров…