Голос міс Кеті читає далі: «Тільки зваблива перспектива зарезервованого столика у «Каб Рум», обід із лобстером «а-ля термідор» і стейком «а-ля Діана» в блискучій компанії Омара Шаріфа[145], Алли Назімової[146], Поля Робсона[147], Ліліан Гелман і Ноа Бірі[148] умовила нас встати й одягтися для захоплюючого вечора попереду».
Коментатор провадить далі; коханці одягаються. Вони, здається, обертаються навколо одне одного, і то падають один одному в обійми, то розходяться.
«Вдягнувши двобортний смокінг від «Брукс Бразерз», — провадить коментатор далі, — я уявив собі нескінченну кількість таких вечорів, яка тягнулась в наше спільне, сповнене кохання майбутнє. Нахилившись до мене, щоб пов’язати мені білу краватку-метелика, Кетрін сказала: «У тебе найбільший, найобдарованіший пеніс з усіх чоловіків у світі». Я чітко пам’ятаю цей момент».
Коментатор провадить далі: «Вставивши білу орхідею мені в петлицю, Кетрін каже: «Я б померла, якби ти не вставляв мені так глибоко». Озираючись назад, — каже коментатор, — я думаю: якби ж це було правдою».
Поки ідеалізовані Кетрін і Вебстер пестять одне одного, коментатор каже: «Я застебнув застіжку на спині її спокусливої сукні від Валентино і запропонував їй свою руку, щоб провести її до дверей і далі — сходами вниз її елегантної резиденції на вулицю, де я, можливо, зупиню автомобіль, що буде проїжджати повз нас».
З’являється враження, що ідеалізовані коханці випливають із будуара і спускаються сходами таунхауса, рука в руку пливуть через фойє і вниз, сходами ґанку, — на тротуар. На відміну від їхніх повільних рухів, транспорт мчить повз них, видаючи погрозливі звуки, — вантажівки й таксі, розмиті від швидкості.
«Поки потік автомобілів проносився повз нас, — читає коментатор, — майже невидимий через свою швидкість, я упав на одне коліно на узбіччі».
Ідеалізований Вебб стає на коліна перед ідеалізованою міс Кеті.
«Узявши її прозору руку, я питаю, чи вона — найславетніша з королев театральної культури — погодиться обміркувати можливість вийти заміж за мене, звичайного нахабного смертного...»
В уповільненій зйомці, при розмитому зображенні ідеалізований Вебб піднімає руку ідеалізованої Кетрін, поки довгі, гладенькі пальці не торкаються його складених для поцілунку губ. Він цілує її пальці, тильний бік руки, долоню.
Коментатор провадить далі: «У цей момент нашого приголомшливого щастя моя шкіряна Кетрін — єдиний великий ідеал XX століття — спіткнулася на віроломному бордюрному камені...»
У реальному часі ми бачимо, як виблискує хромований бампер і решітка радіатора. Ми чуємо, як скриплять гальма й верещать покришки. Лунає пронизливий крик.
«...падаючи, — читає коментатор, — прямо на смертоносний шлях омнібуса, що поспіша...»
Усе ще читаючи з «Рабині кохання», коментатор — міс Кеті — каже: «Кінець».
Гав, му, няв... Падає завіса.
Гар, р-р-р, хрю... Затемнення.
АКТ ДРУГИЙ, сцена друга
Вебб планував убити її — цієї ночі. На сьогоднішній вечір вони замовили столик у «Каб Рум» разом із Аллою Назімовою, Омаром Шаріфом, Полем Робсоном і... Ліліан Гелман. В їхні плани входило провести другу половину дня разом, одягнутися ближче надвечір і спіймати таксі до ресторану. Міс Кеті передає мені рукопис і наказує потихеньку повернути його на місце у валізі Вебба — під сорочками, але на туфлях, які притиснуті до одного кутка.
Ця сцена розпочинається дуже довгим кадром шахового павільйону на скелях Кіндерберґа. З цієї відстані моя міс Кеті та я здаємося двома крихітними фігурами, які йдуть доріжкою з павільйону, зменшені хмарочосами на задньому плані, загублені серед величезних деталей ландшафту, але наші голоси звучать чітко. Навколо нас панує тиша, що накрила галас і гудіння великого міста.
Ми двоє, крокуючи на відстані, єдина пара, що залишається разом. Постійно залишаємося в центрі цього дуже, дуже довгого кадру. Навколо нас поодинокі віддалені фігури бігають, катаються на скейтах, прогулюються, але ми з міс Кеті проходимо через зорове поле тим же рівним кроком — дві крапки, що мандрують навпрямки, наче вони цілковита єдність, йдуть однаковими повільними кроками. У тандемі. Наші кроки однакової довжини.
146
Алла Назімова (справжнє ім’я — Міріам Едес Аделаїда Левентон; 1879— 1945) — американська акторка.
147
Поль ЛеРой Бастілл Робсон (1898—1976) — видатний американський актор, співак, спортсмен, вчений.
148
Ноа Бірі (1913—1994) — американський актор, який спеціалізувався на ролях добрих персонажів.