Падає завіса в кінці першої дії, а дівчата з хору біжать переодягтися в розшиті блискітками костюми акул для сцени потоплення військового корабля США «Індіанополіс» на початку другої дії. Рей Болджер готується померти від того, що серце його переповнилося кров’ю — у ролі Франкліна Делано Рузвельта. Джон Мек Браун готується прийняти посаду в ролі Гаррі Трумена навпроти маленької епізодичної появи Енн Сазерн[208] у ролі Марґарет Трумен.
Посеред моря вільних місць сидимо ми з Теренсом Террі — у двадцятому ряду, в центрі, а нас підпирають пакунки й сумки з товарами від «Блумінґдейлс» і різноманітні пляшки-термоси.
На самоті в дванадцятому ряду, справа від сцени, сидить Вебстер Карлтон Вестворд III, не зводячи своїх яскраво-карих очей з фігури міс Кеті. Його широкі плечі нахилилися вперед, обидва лікті спираються на коліна, американське обличчя повернуте до неї у світлі прожектора.
Якщо сидіти ближче ніж у п’ятнадцятому ряду, фарбоване волосся міс Кеті виглядає жорстким, наче дріт. Її жести нервові й напружені, її тіло оточене страхом і тривогою, роблячи з неї те, що Лоуелла Парсонз назвала б «Нафарбована людина-палиця». Незважаючи на постійну загрозу вбивства, вона відмовляється повідомити поліцію через острах, що з неї будуть сміятися В. Г. Мурінґ у «Філм Віклі» чи Гейл Гортон у «Фотоплей» — зобразять її як недоумкувату колишню, засліплену інтриганом-жиголо. Це вибір між молотом і ковадлом: бути вбитою і приниженою в книзі, яку написав Вебб, чи залишитися живою й приниженою Донованом Педельті чи Міріам Ґібсон у журналі «Скрін бук».
Робітники сцени змінюють гіпсові скелі острова Іото на парусиновий корпус приреченого «Індіанополіса», я неохайно продовжую записи. Моя авторучка шкрябає по паперу, пишучи рядок за рядком — я розробляю план і змову про те, як урятувати мою міс Кеті.
Дивлячись на зразок Вебстера, на риси ідола денних спектаклів, на американський профіль Вебба, Террі питає, чи ми знайшли новий план убивства.
Посеред речення, не перериваючи писати, я знову знаходжу останні сторінки «Рабині кохання» й кидаю їх на коліна Террі. Я кажу йому, що знайшла цей новий варіант у валізі Вебстера сьогодні вранці.
Террі питає, чи я організувала охорону для прем’єри наступного тижня. Якщо ні, він може заїхати по мене до таунхауса. Його очі швидко рухаються туди-сюди по надрукованих сторінках, а він питає, чи міс Кеті вже бачила цю версію своєї кончини.
Перегорнувши сторінки, не припиняючи писати, я кажу йому — так. Через це вона така vibrato[209].
Дивлячись поверх сторінок «Рабині кохання», крадькома кидаючи погляд на мої записи, він питає, що я пишу.
Податкову декларацію, кажу я йому. Я знизую плечима і кажу, що відповідаю на листи шанувальників міс Кеті. Переглядаю її контракти й капіталовкладення. Нічого особливого. Нічого дуже важливого.
Читаючи вголос з нового фіналу історії життя міс Кеті, Террі каже: «Кетрін Кентон цього не знала, але японські якудза заслужено відомі в цілому світі як безжальні, кровожерливі наймані вбивці...»
АКТ ДРУГИЙ, сцена десята
«...Убивця з якудзи, — читає коментатор голосом Теренса Террі, — може виконати вбивство всього лише за три секунди...» У наступному кадрі ми бачимо туманну вулицю. Уявні дублери міс Кеті та Вебстера прогулюються, роздивляючись вітрини, по безлюдному міському тротуару, позолоченому шкіркою сонячного світла магічної години. Це світанок чи сутінки, напевно сказати не можна. Швидка пара затримується біля вітрин, і міс Кеті уважно роздивляється блискучі намиста і браслети, які там виставляються, щільно й щедро оздоблені пучками блискучих діамантів і рубінів, а Вебстер не зводить очей з її обличчя, зачарований її красою так само, як вона — сяючим багатством численного виблискуючого каміння.
208
Луїза Райнер, Конрад Фейдт, Джордж Цукко, Елай Воллак, Рей Болджер, Джон Мак Браун, Енн Сазерн — американські актори.